Завдяки тому, що старовинний Кременець уперше став ареною проведення чемпіонату України з гирьового спорту у вправі за довгим циклом, збірна богатирів Тернопільщини так само вперше з 2010 року змогла виставити проти конкурентів максимально можливу кількість спортсменів. Після того як у вітчизняному гирьовому спорті стався заколот і наша чиновницька братія швиденько перебігла на бік гібридного союзу зі штабом-квартирою в Росії, вивезти повний склад команди на всеукраїнські змагання Федерації гирьового спорту України в інші міста з фінансової точки зору просто не уявлялося можливим.
І наші богатирі знову довели, що є одним з найбільш боєздатних в Україні колективів, в якому досвід ветеранів гармонійно поєднується із честолюбністю нинішніх лідерів і максималізмом наймолодших. Причому сказане стосується чи не всіх центрів розвитку гирьового спорту в краї. Студенти Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя, які під керівництвом заслуженого тренера України Зіновія Кульчицького займаються в ОДЮСШ з літніх видів спорту і захищають честь сільського товариства «Колос», скажімо, й особисті досягнення покращили, і медалі завоювали. В своїх вагових категоріях третіми серед дорослих і віце-чемпіонами серед юніорів стали Антон Дусь та Володимир Гуменний, якого іменитому наставникові передав під опіку його молодший колега із Збаразької районної ДЮСШ Віталій Гуголь. У турнірі дорослих «бронза» також в Ігоря Сірого, в юніорському — Володимирові Воловику підкорився другий результат, Назарові Луб’янецькому — третій. А найдосвідченішому, аспірантові цього вишу Романові Сіправському не було рівних серед атлетів, чия вага перевищує 90 кілограмів.
Уже згаданого Віталія Гуголя також порадували ще двоє вихованців. Наймолодший 15-річний Олексій Піпаш завоював «бронзу» турніру молодших. А чемпіон світу серед юніорів Роман Баланюк першим місцем у своїй віковій групі, звісно ж, не задовольнився, завоювавши також титул віце-чемпіона серед дорослих і вперше виконавши норматив майстра спорту.
У ваговій категорії до 90 кілограмів Романа, до речі, випередив його товариш по секції в Збаразькій ДЮСШ, неодноразовий призер чемпіонатів України Володимир Дишкант. Тож і підопічний заслуженого тренера України Петра Багрія віднині також майстер спорту. А 16-річний неодноразовий призер юнацьких чемпіонатів України Богдан Тольпа, без сумніву, порадував Петра Федоровича не менше, ставши чемпіоном в обох вікових категоріях серед найлегших атлетів вагою до шістдесяти кілограмів.
Рідні стіни допомогли також господарям змагань, які тренуються під керівництвом завідувача відділу сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту Кременецької райдержадміністрації Василя Петрука. В суперечці атлетів, чия вага не перевищує 80 кілограмів, в обох турнірах дуетом відзначилися Василь Свідрук і Степан Гайдук: «срібло» і «бронза» серед дорослих, два перші місця в юніорському протистоянні. Не пощастило хіба досвідченішому за них Русланові Миронюку, якому прикрий зрив гирі не дав змоги в наступній ваговій категорії піднятися вище четвертого місця. Аналогічна підсумкова позиція ще в одного кременчанина Михайла Купрія.
Переможну ж ходу збірної Тернопільщини наостанок підтримали ветерани, які виступали не з двопудовими, а з 24-кілограмовими гирями. Перемогою у віковій групі атлетів 40—44 років відзначив дебют у змаганнях сеньйорів майстер спорту Володимир Дзюба. Не втримався від виходу на поміст і майстер спорту міжнародного класу Зіновій Кульчицький, який уже давно не виступав через поважні причини. І, як у кращі свої часи, зійшов на верхню сходинку п’єдесталу пошани змагань атлетів віком 50—54 роки. А про іншого міжнародника Петра Багрія годі й казати. Хіба зауважити, що неуважність судді-інформатора завадила йому встановити рекорд України для атлетів віком 55—59 років. Зупинився на позначці 100 підйомів, не добравши до нового досягнення ще два. В найстаршій із цих вікових груп відзначився ще й кандидат у майстри спорту Сергій Боднарчук з Киданців на Збаражчині, завоювавши «срібло».
А вінцем спільних зусиль стала перемога збірної Тернопільщини в командному заліку. Друге місце дісталося атлетам Чернівецької, третє — Запорізької областей. Разом з командними відзнаками і «золотом» ветеранського турніру голові Тернопільського осередку Федерації гирьового спорту України Петрові Багрію дісталася і подяка Асоціації ветеранів спорту України. Самі ж тернопільські атлети не могли не подякувати за організацію всеукраїнських змагань, в яких узяли участь збірні шістнадцяти областей, Києва та вірні Федерації гирьового спорту України атлети з Криму, керівникові кременецького спортклубу «Демос» Зіновієві Демку.
— Участь у чемпіонаті України планували взяти значно більше атлетів, — розповіли Петро Багрій із Зіновієм Кульчицьким. — Однак багато команд не змогли приїхати через згадані вже на початку проблеми. В Мінмолодьспорті далі залишаються глухими до численних закликів відновити справедливість і повернути Федерації гирьового спорту України незаконно відібраний статус національної. Більше того, змушують обласні спортивні управління проводити змагання тільки під егідою орієнтованого на країну-агресора союзу, повністю ігноруючи створену з набуттям незалежності вітчизняну федерацію.
Доходить іноді до смішного. В Запоріжжі, як розповіли колеги Багрія і Кульчицького, правдиву інформацію про бездіяльність союзу чиновники, не почервонівши, постаралися прикрити фіктивними адресами секцій, які нібито функціонують під його егідою. Брехня, наче шило, не забарилася вилізти з мішка. Із чотирьох адрес однієї взагалі не існувало, а в трьох інших не те, що про Союз гирьового спорту України не чули, а навіть про атлетичні зали.
Не набагато відстали, на жаль, і в управлінні фізичної культури та спорту Тернопільської облдержадміністрації. Ніби схвально оцінили проведений торік восени спільно з осередком федерації чемпіонат області, пообіцяли і далі ділове співробітництво. Однак вже на початку цього, навіть, вочевидь, не заглянувши до поданих нею заздалегідь календарних планів змагань, миттєво дали добро імітаторам із союзу, керівник обласного осередку якого вже давно мешкає в сусідньому регіоні.
А за таких обставин парадоксальні ситуації неминучі. В той час, як найкращі місцеві атлети з максимальною самовіддачею захищали в Кременці честь Тернопільщини на чемпіонаті України, «союзний» керівник, привізши із собою зі сусідніх областей чи не половину з неповних трьох десятків учасників, за сприяння чиновників привласнив собі право визначити в Монастириській лауреатів Кубка Тернопільщини. Зайве, мабуть, казати, що на догоду «союзникам» спортивним принципом повністю знехтували. Зрозуміти певною мірою можна хіба атлетів. За присутності всіх найсильніших на п’єдестал пошани зійшли би хіба окремі з них.
Фото з архіву Петра БАГРІЯ
Прокоментуйте