ПРО ВИДИ ШАХРАЙСТВ, ВІД ЯКИХ НАЙЧАСТІШЕ ПОТЕРПАЮТЬ ЖИТЕЛІ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ, ЖУРНАЛІСТАМ РОЗПОВІЛИ У ГОЛОВНОМУ УПРАВЛІННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ОБЛАСТІ. ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА УПРАВЛІННЯ КРИМІНАЛЬНОГО РОЗШУКУ МИХАЙЛО ШМИГЛИК І НАЧАЛЬНИК ФІЛІЇ ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ «ОЩАДБАНКУ» ЯРОСЛАВ СОЛЯР. ТАКИМ ЧИНОМ ПОЛІЦІЯ ТА БАНКІРИ ПРАГНУТЬ ПОПЕРЕДИТИ КРАЯН ЩОДО МОЖЛИВИХ АФЕР І ЗАПОБІГТИ НОВИМ ЖЕРТВАМ ШАХРАЇВ.
І мед продають, і пороби знімають
Шахраї ж, на жаль, вигадують усе нові й нові способи виманити чужі гроші й майно, користуючись довірливістю наших краян. Тому цей вид злодіянь — один з найпоширеніших. Приблизно 25% злочинів, що протягом доби кояться на Тернопільщині, становлять саме шахрайства. Зокрема, торік трапилося 535 таких випадків, майже 250 із них — досі нерозкриті.
Як зазначив Михайло Шмиглик, зловмисники обманюють громадян по-різному. Наприклад, у магазинах і торгових точках аферисти користуються методом «заламування грошей». Купюри перераховують зігнутими, тож продавець, дивлячись на солідний обсяг грошей у руках клієнта, не запідозрює нічого поганого. Проте згодом, отримавши гроші за покупку, розуміє, що нижню частину купюр аферист залишив собі.
Щоб нажитися на людському добрі до громадян додому можуть навідатися і шахраї під виглядом торгівців медом або представників соцслужб. Перші пропонують придбати доброякісну й недорогу продукцію, інші втішають господарів-пенсіонерів, що принесли їм фінансову допомогу, але, аби вручити її, треба розміняти гроші. Коли господарі ідуть за коштами, непрохані гості спостерігають звідки саме люди дістають гроші. І за хвилину-другу, наприклад, попросивши води й таким чином скориставшись відсутністю господарів, аферисти «обчищають» сховки із сімейним бюджетом.
Нерідко трапляються історії зі «зняттям поробів», коли «милосердна» перехожа, обіцяючи відмолити біду від родини, згодом зникає зі всіма заощадженнями, які їй винесла загіпнотизована жертва — як правило, молода жінка чи дівчина.
Уже вкотре працівники поліції просять не вірити нічним дзвінкам із новинами про те, що ваш син, донька, племінник чи зять скоїв ДТП і справу треба негайно залагодити грішми. Ці обдзвони, як правило, здійснюють засуджені з тюрем. Коли жертва потрапляє на гачок, вони відсилають за грошима пособника або просять поповнити певний рахунок. Тож перш ніж рятувати родича з біди, просто зателефонуйте йому і з’ясуйте, чи справді він потребує допомоги. Або ж спитайте додзвонювача ім’я чи прізвище «винуватця ДТП».
Встановити особи таких злочинців можливо, проте притягнути до відповідальності — важко. Особливо якщо вони перебувають на сході країни, зокрема на тимчасово окупованих територіях.
Одні з найпоширеніших на сьогодні способів шахрайства — це афери, пов’язані з банківськими рахунками та картками.
Окрім того, частішають випадки з видурюванням техніки, яку власники продають через сайти. Псевдопокупець нібито уже й ладен придбати річ, та все не вдається зустрітися, аби оглянути її. Врешті відсилає на здибанку свого знайомого, запевняючи майбутню жертву, що у разі покупки відразу перекаже за техніку кошти. Під час зустрічі продавець справді отримує смс-повідомлення про поповнення його картки і віддає річ незнайомцю. Лише згодом обдурений продавець дізнається, що повідомлення фіктивне і залишається ні з чим.
— У такому випадку, насамперед треба перевірити поповнення коштів на картці або звірити телефонний номер, з якого надійшла смс-ка, із офіційним банківським, — зауважив Ярослав Соляр.
Персональні дані — ніколи й нікому
Інколи особа отримує смс-повідомлення про те, що її картка заблокована. У тексті є телефонний номер, за яким радять звернутися, аби запобігти втраті коштів. Громадянин телефонує і нібито потрапляє в офіс «Ощадбанку». «Працівник» запевняє клієнта: щоб убезпечити власні гроші, йому потрібно назвати пін-код та інші дані картки. А цих вимог, наголошують у поліції, виконувати якраз не можна. Якщо вас просять надати таку інформацію — знайте, що маєте справу з аферистами і невдовзі вони проведуть операцію з переведення грошей на інший рахунок і, можливо, навіть в іншому банку.
— В одному з останніх випадків після такої розмови із власником картки так і сталося. Його гроші зняла раніше судима особа аж у Донецькій області. Варто зазначити, що для цієї справи підбирають осіб-пособників, що вже вчинили певні злочини, — зазначив Михайло Шмиглик.
Випадки шахрайств, що пов’язані з маніпуляціями людськими коштами на банківських рахунках, частішають.
— Якщо, за даними Української міжбанківської асоціації учасників платіжних систем, у 2015 році через дії аферистів люди втратили 51 мільйон гривень, то вже торік — шахраї видурили 275 мільйонів гривень. Якщо така тенденція спостерігатиметься і надалі, невдовзі об’єктом шахрайських дій зможе стати кожен 30-й українець, — розповів Ярослав Соляр.
Своєю чергою він також закликав клієнтів ніколи не розголошувати свої персональні дані: номер картки, пін-код і, особливо, CVV код (три цифри на зворотньому боці картки). Особиста пильність і обережність — найкраща гарантія захисту від шахраїв. Запам’ятайте, що представники банку не вирішуватимуть важливих питань телефоном. Для цього, зауважив пан Ярослав, вони запрошують клієнтів у відділення установи. Коли ж трапилася проблема із вашою карткою — найперше спеціалісти без зайвих пояснень її заблокують. Надалі вирішувати ситуацію власникові доведеться уже в банку.
Задля безпеки розрахунків під час інтернет-шопінгу краянам також радять оформити окрему картку (краще — віртуальну), на яку з основної можна буде переказувати потрібну суму вже безпосередньо перед покупкою. Після придбання товару коштів там не залишиться, тож, «засвічуючи» номер картки на котромусь із сайтів, ви не станете жертвою для зловмисників.
Якщо ви зрозуміли, що все-таки стали жертвою афери, негайно зв’яжіться з банком і заблокуйте картку. Можливо, працівники встигнуть заблокувати транзакцію ваших коштів, і тоді їх вдасться повернути.
Не менш уважними треба бути і при знятті грошей з банкомата. Варто звернути увагу, чи не оснащений він підозрілими пристроями, які можуть зчитувати особисту інформацію. Також вас має насторожити і надмірна цікавість сусіда по черзі.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте