У Тернополі почне діяти центр, у якому фахівці працюватимуть із дітьми з аутизмом. Зініціювала проект психолог, поведінковий терапевт, голова громадської організації «Центр розвитку дітей з аутизмом та іншими розладами «Золотий ключик» та мати особливої дитини Світлана Гуцуляк.
— Коли ми запідозрили, що з нашим сином щось не гаразд, то почали звертатися до педагогів, психологів, логопедів, але відповідей не знаходили, — каже пані Світлана. — Створювалося враження, що чекати підтримки марно. Це був час, коли я зрозуміла: щоб допомогти своїй дитині — потрібно вчитися. Саме тоді доля подарувала мені знайомство з Юлією Ерц, фахівцем міжнародного рівня, що живе в Ізраїлі й багато років працює з такими дітками. Вона порадила мені центр у Києві. Там протестували мого Сашка, визначили рівень його розвитку, склали план занять. У пані Юлії я пройшла курс навчань із прикладного аналізу поведінки й, оволодівши новими знаннями, почала працювати зі своїм сином.
Коли в розвитку дитини батьки побачили відчутний прогрес — з’явилося мовлення, академічні навички, то виникла необхідність перенести все це в навколишнє середовище, в дитини постала потреба в спілкуванні з однолітками. «Я самотужки займалася вдома з сином, але хотіла, щоб із Сашком працювали інші люди, які мають досвід роботи з такими дітками, — продовжує моя співрозмовниця. — Ми почали об’єднуватися з іншими батьками, й так утворилася наша громадська організація «Центр розвитку дітей з аутизмом та іншими розладами «Золотий ключик». Від церкви Святого священномученика Йосафата виділили приміщення. До нас телефонували люди зі схожими проблемами, просили допомоги, тож почали запрошувати до себе фахівців, людей із педагогічною, медичною освітою, проводили навчання щодо роботи з такими дітками. На той час ми почувалися доволі впевнено, адже мали досвід і підтримку спеціалістів з інших міст, запрошували їх до себе, проводили навчальні семінари для колективу, консультації по скайпу, співпрацювали з подібними до нашої організаціями з інших міст».
Торік Світлана Гуцуляк написала проект, який передбачав створення центру, де надаватимуть комплекс послуг для дітей з аутизмом (мова йде про сенсорну інтеграцію, фізичну реабілітацію, заняття за індивідуальною програмою). Тернополяни виявилися небайдужими й підтримали його голосуванням. Тож нині Світлана працює над реалізацією свого задуму — облаштуванням приміщення, підготовкою фахівців, навчанням персоналу для належного надання послуг. «Допомога дітям з аутизмом спрямована на покращення навиків самообслуговування, на побутове орієнтування, а вже потім — на розвиток академічних навичок, — каже Світлана Гуцуляк. — Ці діти повинні бути адаптованими до суспільства, вони мають вміти обслуговувати себе, знайти своє місце в житті. Це щоденна праця як батьків, так і спеціалістів. Не можна нехтувати шансом на успішне життя таких дітей».
Зі свого досвіду моя співрозмовниця радить батькам: якщо ви запідозрили, що з дитиною не все гаразд, не чекайте. Ідіть до спеціалістів, шукайте батьків зі схожою проблемою і які вже пройшли певний шлях і мають досвід, порадьтеся із ними. Не думайте, що дитина переросте, бо інакше втратите дорогоцінний час.
— Дитина з аутизмом — не хвора, а інша, — вважає Світлана Гуцуляк. — Це як людина зі світлим волоссям чи темним. Кожен аутизм різний, і якщо немає супутніх проблем, це звичайна людина зі своїм особливим сприйняттям світу.
Наталя ЗАВТУР.
Фото з архіву Світлани Гуцуляк
Прокоментуйте