Голосисті чортківчанки потрапили у «Дитляндію»

Голосисті чортківчанки потрапили у «Дитляндію»

У Києві відбулася репрезентація інформаційно-розважального проекту «Дитляндія», що покликаний розповісти юним українцям про ровесників з інвалідністю. У дванадцяти передачах організатори руйнували міфи щодо інакшості хлопчиків і дівчаток, розкривали тему інклюзії та доступного простору.

Окрім цього, гостем кожної програми стала талановита дитина з інвалідністю. Взяли участь у зйомках проекту і наші краянки з Чорткова — п’ятнадцятирічна Мар’яна Семчук та сімнадцятирічна Настя Чуйко.

Дівчатка із дитячим церебральним паралічем навчаються за індивідуальною програмою та відвідують місцевий комунальний центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя», а вільний час присвячують улюбленому захопленню — вокалу. Мами Насті та Мар’яни зізнаються: спочатку й не сподівалися, що ці уроки переростуть у справжнє хобі. Проте під керівництвом педагога Марини Ковальчук дівчатка досягають впевнених успіхів.

Тому й не дивно, що голосисті чортківчанки стали учасницями проекту всеукраїнського масштабу. Аби розповісти про Настю і Мар’яну всій країні, до Чорткова спеціально приїжджала знімальна група «Дитляндії». Журналісти спілкувалися не лише з талановитими дівчатками, а й їхньою вчителькою Мариною Ковальчук, друзями із реабілітаційного центру, батьками.

А нещодавно дівчат із рідними запросили на репрезентацію проекту в столиці. Слід зазначити, що ідея «Дитляндії» належить громадській організації «Гармонія» з Вінниці і була реалізована за підтримки посольства Великої Британії в Україні. Думку про створення проекту виношувала колишня голова «Гармонії», активістка за права людей з інвалідністю нині покійна Рая Панасюк. Окрім чортківчанок, у ньому брали участь діти з різних куточків країни — мешканці Кривого Рогу, Хмельницького, Києва, Львова, Вінниці, Дніпра, Слов’янська. Усіх їх запросили на урочисту церемонію.

— Від перебування в столиці в наших дітей щонайкращі враження, — зізнається мама Мар’яни Тетяна Семчук. — Учасникам провели цікаву екскурсію Києвом, вони відпочили у розважальному центрі, відвідали океанаріум та «Макдональдс». Настя і Мар’яна поспілкувалися із ровесниками, а також познайомилися з послом Великої Британії в Україні Джудіт Гоф. Поїздка змінила їх психологічно — дівчатка стали впевненішими в собі, веселішими.

Це підтверджує і мама Насті Олена Чуйко. Розповідає, що завдяки «Дитляндії» її донька почувається більш розкутою, менш сором’язливою. До речі, в майбутньому Настя мріє здобути фах дитячого психолога, адже вміє знайти потрібні слова та спосіб, щоби підтримати, розрадити й заспокоїти як однолітків, так і молодших хлопчиків та дівчаток.

Сім’ям, в яких підростають діти з інвалідністю, пані Олена радить активніше долучатися до таких проектів. По-перше, вони допомагають здоровим ровесникам не акцентувати свою увагу на діагнозах хлопчиків та дівчаток з інвалідністю. Бо всі діти, попри стан здоров’я, прагнуть дружби, взаєморозуміння, можливості здійснювати мрії та досягати цілей. По-друге, завдяки новому досвіду на краще змінюється і життя дітей з інвалідністю.

— Закликаю батьків не опускати рук. Більше прислухайтеся до доньок і синів, дозвольте їм отримувати нові навики, навіть коли здається, що їм це не під силу. Не бійтеся дати змогу їм спробувати, хай і помилитися. Саме так можна врешті відшукати й розвинути той талант, який має дитина, — каже Олена Чуйко. — І ніколи не соромтеся своїх дітей. Частіше виходьте на вулицю, не замикайтеся в чотирьох стінах, не обмежуйте коло спілкування. Адже якщо діти бачать, що батьки щасливі, то й вони почуваються так само. І діляться своїм щастям, множать його серед оточення.

Насамкінець варто зазначити, що передачі «Дитляндії» організатори регулярно публікують на каналі проекту в ютубі. Це перша програма в Україні з аудіосупроводом і сурдоперекладом, тож її можуть дивитися та слухати люди з порушенням зору й слуху. Окрім цього, ініціатори проекту запевняють, що невдовзі серії з’являться на місцевих та всеукраїнських телеканалах.

Фото з архіву Мар’яни Семчук та Насті Чуйко.