ВРЯТУВАТИ ТЕРНОПОЛЯН МОЖУТЬ ТІЛЬКИ САМІ ТЕРНОПОЛЯНИ

ВРЯТУВАТИ ТЕРНОПОЛЯН  МОЖУТЬ ТІЛЬКИ САМІ ТЕРНОПОЛЯНИ

 Ось уже не лише науковці, а й пересічні громадяни хапаються за голови через забруднення атмосфери і його наслідок — глобальне потепління.

Причиною глобального потепління, як пояснює завідувач кафедри фізіології Тернопільського національного медичного університету, голова Тернопільського обласного осередку «Всеукраїнської екологічної ліги», членкореспондент НАН України та Української екологічної академії наук Степан Несторович Вадзюк, є нагромадження вуглекислого газу та метану. Ці речовини утворюються при спалюванні побутового сміття, і що важливо — при спалюванні листя, сухої трави тощо. Я поспілкувалась із науковцем, аби дізнатися, що нас очікує та чи можна якось запобігти екологічній катастрофі.

— Які прогнози вчених, Степане Несторовичу?

— Якщо радикально не зменшити концентрацію шкідливих газів у атмосфері до 2035 року, то на земній кулі розпочнуться незворотні зміни.

 — А як до цього причетні пересічні жителі, які позбавляються від сміття в невеликих обсягах, спалюючи його, як це робили їхні дідипрадіди?

— Із дрібного виростає велике. А результат має світові масштаби. Кожне багаття зі стерні, трави, гілок — це приступ бронхіальної астми, стенокардії чи підвищення артеріального тиску, не кажучи вже про кон’юнктивіт та бронхіти. І найстрашніше — це призводить до виникнення злоякісних пухлин.

Тому слід вдосконалювати і законодавство, і щоденну роботу з людьми. Хто усвідомлює страшний вплив, повинен не лише ставати прикладом для сусідів на приватних житлових ділянках, а й активно втручатися, щоб запобігти підпалам.

— Яким чином це можна робити?

— Бачите джерело диму — телефонуйте в поліцію. Можна представити відео чи фото докази, або хоча би назвати вулицю виявленого правопорушення. Звертайтеся до екологічної інспекції в області за номером (0352) 25-95-82. Спалення сухостою чи сміття — адміністративні правопорушення, винуватець повинен буде заплатити штраф. Однак мене як еколога більше турбує запланований перехід тернопільських котелень з газу на торф. Виявляється, ці котельні не підпадають під статтю 152 Кодексу України «Про адміністративні порушення », однак чинитимуть набагато гірший вплив, ніж побутове спалення сміття! І вже зараз, поки таких котелень в нашому місті ще небагато, можна уявити негативний вплив у недалекому майбутньому. Нещодавно Тернопіль відвідував міністр екології — він надзвичайно здивувався, чому колись одне з найзеленіших та найчистіших міст України обрало таку стратегію. Що нас очікує? Для початку — чорний сніг і кіптява на вікнах. Остання утворюється з неповністю спалених продуктів органіки (листя, трави, торфу), а гази, які виникли в результаті неповного згорання, підуть в атмосферу.

 — Ви маєте на увазі парникові гази — метан та вуглекислий газ?

 — Не тільки. При спалюванні виділяються ще не до кінця вивчені діоксини. Укра їна не має жодної лаборатор ії, яка змогла би визначити концентрацію цих сполук у повітрі. Проте факт їхнього утворення засвідчений результатами досліджень закордонних вчених.

— У чому небезпека ді-оксинів?

— Ці речовини надзвичайно шкідливі для здоров’я людини, передовсім тому, що не виводяться з організму. При накопиченні їх до певної критичної межі, яка залежить від віку, статі, фізичної активності людини, вони набувають онкогенних властивостей, тобто викликають розвиток злоякісних пухлин.

— Як же вийти з цієї ситуації?

— Щоб не спалювати листя, як в приватному секторі, так і в масштабах міста, слід на кожній присадибній території мати компостну яму чи великий поліетиленовий мішок для перегнивання органічних залишків.

Має пройти час, аби змінилася свідомість людей, з’явилися нові покоління, які будуть розуміти силу розгніваної природи. Але й нині кожному під силу не допускати зростання концентрації діоксинів у атмосфері. І це потрібно робити негайно. Слід збільшувати кількість зелених насаджень і шукати шляхи, щоби навіть на побутовому рівні не забруднювати атмосферу.

Наталія ВОЛОТОВСЬКА, кандидат медичних наук.