Фахівці Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН підрахували, що близько ста видів злакових, котрі забезпечують 90 відсотків їжі для 146 країн, запилюють бджоли.

Тому вислів «Загине бджола — загине й людство», який згадує в розмові член правління громадського об’єднання «Спілка пасічників Тернопільщини» Роман Бик, не метафоричний, а дуже навіть практичний.

У світі та Україні пасічники б’ють на сполох: бджоли гинуть від пестицидів. У 2018 році Європейський Союз заборонив використання трьох пестицидів, котрі становлять загрозу популяції бджіл, а нещодавно Франція — перша серед європейських країн — заборонила використання всіх п’яти пестицидів, котрі пов’язують із загибеллю цих комах.

Так, на «Економічній правді» цього року опублікували матеріал, де зазначалось: «Через неякісні пестициди та відсутність інформації щодо графіків обробок полів минулого року загинуло близько 40—45 тисяч бджолиних родин в Україні. Фінансові втрати пасічників сягнули щонайменше 100—120 млн грн. Одна родина — це близько двох тисяч гривень і багато недоотриманого меду».

Торішня загибель бджіл не оминула й Тернопільщину, а  цими днями пасічники Великих Загайців, Мирового та Рохманова, що на Шумщині, заявили про масову загибель роїв. Спеціальна комісія встановлює завдані збитки. Правоохоронці внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Винуватцям загрожує штраф від 1700 до 3400 гривень, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до п’яти років, або обмеження (чи позбавлення) волі на строк до трьох років.

Але все ж порівняно з минулим роком справи суттєво поліпшилися, розповідає Роман Бик:

— Цього року в районах, де діють наші організації — а їх вісім у області (в Шумському районі організації нема. — А. З.) — фактів масової загибелі бджіл після обробки полів нема. Сталася невелика загибель бджіл у Гусятинському районі, але ситуацію вже залагодили. Торік трапилося багато випадків загибелі, але конфлікти залагодили. Ми постійно ведемо діалог з аграріями й пасічниками та налагоджуємо контакт між ними. І це дає результати. Аграрії почали розуміти небезпеку, яку вони можуть завдати бджолам, і працюють із безпечними пестицидами.

Роман Бик наголошує на відповідальності фермера та пасічника. Згідно із законом, за три дні перший має повідомляти про те, що відбудеться обробка полів, і здійснювати її вночі. Для того аби отримувати сповіщення про обробку, пасічники мають бути зареєстрованими, їхня пасіка повинна мати паспорт.

Що робити, якщо на пасіці гинуть бджоли? Телебачення «Громадське», перш за все, радить терміново звернутися до місцевої влади з письмовою заявою. За фактом такої заяви повинні створити комісію, яка встановить причину загибелі комах, масштаби, відповідальних і розмір збитків. По-друге, подати до державної ветеринарної лабораторії проби мертвих і живих бджіл, зразки оброблених рослин. Саме на основі акта комісії та висновків лабораторних досліджень можна домогтися компенсації збитків у суді. По-третє, написати заяву про добровільне відшкодування завданих збитків на підприємство, яке обробляло поля, розташовані біля вражених пасік, додавши копії результатів експертизи й акта. І, якщо підприємство не погоджується на добровільне відшкодування збитків, готувати позов до суду, до якого додаються вищезазначені документи.

Бджоли — не тільки інтегральна частина екосистеми, а й потужний економічний рушій. Торік Україна ввійшла у трійку лідерів-експортерів меду і була першою з виробництва його на душу населення. У нашій країні налічується близько 400 тисяч пасічників, які виробляють у середньому 70 тисяч тонн меду на рік. Майже 57 тисяч тонн, або 80%, експортується переважно до Європейського Союзу. Потенціал виробництва, виходячи із посівів медоносних рослин, — до 140 тисяч тонн меду на рік, що удвічі більше від поточних обсягів.

— У Молдові держава дає ліцензію на бджільницьку діяльність і викуповує мед. Рік у рік японці купують український акацієвий мед — там його у шкільних і позашкільних закладах дають щоденно, — розповідає пан Роман. — Якби у нас держава сприяла пасічництву, воно розвивалось би набагато активніше, зокрема, було б доцільно викуповувати високоякісний продукт у виробника, адже дуже часто пасічники мають проблеми зі збутом своєї сировини.

Підготувала Анна ЗОЛОТНЮК.

Фото з вільних джерел