Чим ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ПОГЛЯД НА МІСЦЕ ОЧИМА ЗВИЧАЙНОГО ТУРИСТА ТА ОЧИМА БЛОГЕРА, ЯКІ МІСЦЯ ТЕРНОПІЛЛЯ МОЖУТЬ ЗАМІНИТИ МАНДРІВКУ ЗА КОРДОН І ЧОМУ ПОДОРОЖУВАТИ СВОЄЮ ОБЛАСТЮ ЗОВСІМ НЕ НУДНО. ПРО ЦЕ ТА ІНШЕ Я ПОСПІЛКУВАЛАСЬ ІЗ ТЕРНОПОЛЯНКОЮ МАРИНОЮ ДАШКЕВИЧ. ВОНА НЕ ТІЛЬКИ ЛЮБИТЬ МАНДРУВАТИ, А Й РОЗПОВІДАТИ ПРО СВОЇ ПОДОРОЖІ. ЦЕ РОБИТЬ У БЛОЗІ «В ПОШУКУ ПРИГОД».
— Марино, трохи більше року тому ти почала вести блог, де пишеш про свої мандрівки. Що тебе спонукало до цього?
— Близько чотирьох років я подорожую Тернопільщиною. Спершу писала замітки у Фейсбуці, виставляла фотографії цікавих місць та подій. Згодом зрозуміла, що мені цього замало — я хотіла масштабніше розповідати й показувати, яке в нас красиве, різноманітне та незвідане Тернопілля, щоби спонукати якнайбільше людей побачити цю красу на власні очі.
Якось я познайомилася з українськими блогерами — час від часу вони приїздять до нас в область, а потім пишуть про свої мандрівки. Мені сподобалося, що в них інше бачення світу та його сприйняття, ніж у пересічних людей. Я захотіла спробувати вести блог. Спершу було трохи важко, але за підтримки близьких і доречних порад блогерів мені це вдалося.
— Як змінились твої подорож і після того, як ти почала описувати їх?
— Мої мандрівки стали цікавішими та насиченішими, навіть активнішими. Адже мені потрібно зробити багато фотограф ій, зловити яскраву мить, зібрати інформацію про об’єкт і глянути на нього чи подію під різними кутами. Тепер, коли кудись приїжджаю, одразу думаю, що писатиму про це місце, які мені потрібні фото, аби передати атмосферу. Блогер — це фільтр, який пропуска є через себе море інформації та ділиться із читачем тільки найціннішою.
— Що ти оглядаєш передусім?
— Спершу намагаюсь осягнути місце в загальному, відчути його атмосферу, зрозуміти, що я відчуваю до нього. Дуже люблю стару архітектуру, місця з історією, де, здається, стіни зберігають пам’ять про минуле. Також приділяю увагу інфраструктур і. Адже кожна стаття — своєрідний маршрут, яким іде читач, а туриста вона орієнтує на місцевості.
— Які акценти розставляєш у своїх дописах?
— Для мандрівника важливо не лише щось цікаве побачити, а й почувати себе комфортно, розуміти, що в нього буде нагода перепочити, смачно поїсти, зупинитись на ночівлю. Адже щасливий турист — той, котрий смачно поїв і добре відпочив. Як на мене, мандри — це, насамперед, емоції, тому я намагаюсь не лише розповісти про те, що можна побачити, а й відчути.
— Ти назвала свій блог «В пошуку пригод». Розкажи, яка мандрівка була найбільшою пригодою для тебе?
— Для мене кожна подорож — це захоплююча пригода. Але бувають мандрівки, від яких перехоплює подих — вони закарбовуються в пам’яті. Для мене такі — це політ на повітряній кулі над Тернополем, сплав на катамарані Дністром, подорожі в печери Тернопілля. Я не можу обрати якусь одну мандрівку, бо кожна з них надзвичайна й усі наповнені адреналіновим задоволенням. Сподіваюся, найбільша моя пригода чекає попереду.
— Описуючи подорожі, чи ставиш перед собою певну мету чи завдання?
— Я хочу, щоб якнайбільше людей дізналися про Тернопілля. Адже наш край унікальний: з багатою історією, самобутньою культурою, гостинними людьми, надзвичайними природними скарбами та неймовірною архітектурою. Тому я поширюю інформацію про туристичні цікавинки області всіма доступними мені способами: пишу статті й розповідаю особисто, вчуся проводити екскурсії — маю невеликий досвід, навіть працювала з іноземцями.
— Остання в часі твоя мандрівка — до Бучача. Ти дуже тепло відгукнулась про це місто. А цікаво, чи є у тебе фаворити серед тернопільських міст/сіл?
— Я дуже люблю Бучач, хоча захоплююся всіма містами і селами Тернопілля, де побувала, адже кожне з них ексклюзивне, має свою історію та зберігає свої таємниці. Особливо мені подобаються містечка-музеї, як Бучач, Чортків, Бережани, зручно, що до більшості туристичних об’єктів там можна дістатися пішки.
— У розпалі туристичний сезон. Розкажи про тернопільську альтернативу морям і горам, місця для тих, кого приваблюють руїни давніх культур, і для тих, котрі надають перевагу екстремальному відпочинку.
— На Тернопіллі кожен може спробувати дуже різноманітний відпочинок. Область потрібно асоціювати із цифрою 100: близько 100 печер, більше 100 визначних архітектурних пам’яток, понад 100 річок і ставків, майже 100 природних пам’яток. Тож щось цікавеньке є для кожного мандрівника.
Моря в нас немає, але є одна з найкрасивіших рік України — Дністер, яка утворю є Дністровський каньйон з унікальним кліматом. У нашій області розташований найвищий штучний рівнинний водоспад України — Джуринський. А ще як не згадати про дивовижної краси панораму Заліщиків!
З давніми культурами ще цікавіше — чого тільки варту є печера Вертеба, в якій розташована діорама життя трипільців, а ще в ній облаштовано музей у місці, де близько п’ять тисяч років тому проживали древні люди. Поруч — у селі Монастирок — одне з найпопулярніших місць сили з дуже містичною історією. Замків і палац ів у області теж чимало, кожний із захоплюючою та переважно романтичною легендою.
До речі, в нас є свої гори — Кременецькі, які входять до однойменного Національного природного парку, там для мандрівників проклали марковані піші та веломаршрути. Скелі Дністровського каньйону — рай для геологів, недарма їх називають книгою створення світу.
Екстремального відпочинку в нас теж не бракує: можна взяти участь у сплавах річками; спробувати політати — у Теребовлі на паратрайку (до речі, це одна з моїх мрій), а на парапланері — в Кременці; захопливий варіант — екскурсії печерами… І це аж ніяк не повний перелік, тож на Тернопільщині доступно багато цікавих і ексклюзивних видів відпочинку.
