Булінг — навмисне повторюване фізичне чи психологічне насильство з боку особи або групи осіб, що не носить характеру самозахисту і відбувається, здебільшого, в організованих колективах із певною особистою метою (наприклад, бажання самоствердитися, заслужити авторитет).

Цькування можуть проявлятися як у вигляді психологічного тиску, так і фізичних знущань. Найпоширенішими видами булінгу є: фізичний — штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, спричинення тілесних ушкоджень; психологічний — принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж; економічний — крадіжки, пошкодження чи знищення одягу, особистих речей, вимагання грошей; сексуальний — принизливі жести, рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози; кібербулінг — приниження за допомогою інтернету та сучасних засобів комунікації.

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Типові ознаки цькування — систематичність діяння; наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий, спостерігачі; наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Інколи діти, які піддаються булінгу, соромляться про це говорити, відчувають себе безпорадними або вважають, що з ними щось не так. Якщо ви з поведінки та настрою дитини помітили ознаки того, що вона стала жертвою цькувань, зберігайте спокій, будьте терплячими, не тисніть на дитину; поговоріть з нею, дайте зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти; запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації; поясніть, до кого вона може звернутися за допомогою в разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція); повідомте керівництву навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання; підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що розв’язання проблеми може потребувати певного часу; якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається — зверніться до правоохоронців.

Якщо ви стали свідком булінгу, діяти слід так: втрутитися і припинити цькування — булінг не слід ігнорувати; зайняти нейтральну позицію в суперечці — обидві сторони конфлікту потребують допомоги; пояснити, які саме дії вважаєте булінгом та чому їх варто припинити; під час спілкування уникати слів «жертва» та «агресор», щоб запобігти тавруванню і розподілу ролей; повідомити керівництву навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Додамо, в межах Всеукраїнського тижня з протидії булінгу в усіх куточках Тернопільщини працівники органів та установ юстиції проводили правопросвітницькі заходи в загальноосвітніх і спортивних школах, інтернатних закладах, закладах професійно-технічної освіти, спрямовані на інформування учасників освітнього процесу про запровадження адміністративної відповідальності за цькування та формування в суспільстві небайдужості до проблеми булінгу.

Катерина СМУК,
студентка факультету філології та журналістики ім. В. Гнатюка.

Фото з вільних джерел