Нещодавно наші журналісти взяли участь у Всеукраїнському молодіжному форумі сім’ї, що відбувався на Донеччині за участю провідного фахівця з питань сім’ї і сімейних стосунків, доктора філософських наук, автора курсу підготовки до подружнього життя «Основи сім’ї» Адріана Буковинського. У рамках форуму йшлося про підготовку дітей до подружнього життя і відповідального батьківства.

Адріан Йосифович зауважив, що кожна людина, аби стати фахівцем у тій чи іншій галузі, навчається в школі, а потім — у закладі вищої освіти, витративши на це щонайменше п’ятнадцять років. А створити щасливу сім’ю — це глобальніше завдання від професійної підготовки, тож готуватися до цього треба не менше.

Ніхто вже не ставить під сумнів кризу інституту сім’ї, що виявляється не тільки у зростанні кількості розлучень, а й у незмозі багатьох пар побудувати щасливі подружні стосунки й стати ефективними, відповідальними батьками. Через їхню незрілість діти зростають у постійних стресах, що провокують різні хвороби. Вісім відсотків підлітків замислюються або замислювалися над тим, щоби піти із життя, чи навіть зважувалися на спроби самогубства. І корінь цієї проблеми — в сім’ях. Більшою мірою в тих, де батько — банкрот у вихованні нащадків.

За словами Адріана Буковинського, лише 10 відсотків українських татів мають авторитет в очах своїх дітей. На запитання, з ким радяться підлітки при вирішенні тих чи інших складних питань, 10% із 1600 осіб відповіли, що з батьками, 35% — з мамами, 26% — із друзями, 28% не радяться ні з ким і лише один відсоток — із татами. Проблему батьківства Гарвардський університет визнав найбільш недооціненою проблемою століття.

— Діти, котрі ростуть без батьків чи з батьками безвідповідальними, або надто депресивні, або надто агресивні, — пояснює Адріан Йосипович. — У них набагато гірше розвинена емпатія. Їхній шанс створити нормальну сім’ю на порядок відрізняється від шансу, який мають діти зі щасливих сімей. Більшість із тих дівчаток, котрі почали рано жити статевим життям чи мали ранні вагітності, зростала без татів. Дівчатка мають потребу в чоловічому теплі. Мама ніколи не може дати їм того, що тато. А коли справжнього чоловіка немає ні вдома, ні в школі, ніде — це катастрофа. Дівчина згодом віддається першому зустрічному. І це не її проблема — це проблема її батька. Хлопці так само мають потребу в моделі чоловічої поведінки. Якщо її немає вдома, шукають на вулиці, а вулиця живе «понятіями».

Було б чудово, якби батьки ставали для своїх дітей взірцями у формуванні сімейних стосунків і щасливої родини. Проте, згідно зі статистикою, такими взірцями є лише десять відсотків українських сімей. У школі теж цього не вчать. Проте в п’ятнадцять років усі підлітки знають, що таке стосунки. Звідки, якщо в сім’ї приклад не показали, а в школі не навчили?

— Усвідомлюючи проблему, ми маємо зрозуміти, чому вона є і яка її першопричина, — каже Адріан Буковинський. — Першопричина — в неготовності людей до подружнього життя і відповідального батьківства. Людина може здобути професію, але працювати за фахом або не працювати. Та якщо людина стала татом чи мамою, не бути ними вона вже не може. Тому зобов’язана бути найкращою мамою і найкращим татом. Адже поганий бізнесмен стане банкротом, поганого фахівця звільнять із роботи. А батьки відповідатимуть передусім за те, кого вони виховали.

Хто повинен реагувати на виклики, які ставить перед сім’ями сьогодення? Сімейна політика держави, адже іншим державам до внутрішніх проблем українських сімей байдуже. Проте в нас сімейної політики не було і немає. До 2010 року ми мали Міністерство сім’ї, молоді й спорту. Потім сім’ю «перекинули» в Міністерство освіти, відтак — до Міністерства соціальної політики. За рік департамент сім’ї став управлінням, а потім — відділом. Проблемами українських сімей нині нікому займатися. В державі немає і не було структурного підрозділу, який би ніс відповідальність за сім’ю. Верховна рада навіть забрала її з назви комітету, ліквідувавши до того ж і комітет із питань культури і духовності.

Ситуацію здатен покращити вищезазначений курс, розрахований на старшокласників.

У листопаді 2018 року програма «Основи сім’ї», розроблена Адріаном Буковинським, отримала схвалення Науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки та рекомендована для викладання у 10—11 класах закладів загальної середньої освіти. У 2019 році розпочався процес підвищення кваліфікації педагогів, котрі виявляють готовність викладати цю програму як варіативну.

Згідно з даними автора та розробника курсу за програмою «Основи сім’ї» наразі вже проведено 13 модульних навчань і сертифіковано більш ніж 800 освітян, понад 120 українських шкіл розпочали впровадження програми як варіативного предмета.

За словами методиста Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти Лілії Мудрик, у Тернополі наразі тільки чотири школи працюють за програмою «Основи сім’ї».

Цього року на базі ТОКІППО за участю Адріана Буковинського відбувся тренінг для підготовки вчителів області, які викладатимуть курс «Основи сім’ї». До нього долучилися здебільшого психологи або вчителі основ християнської етики. Адже цей предмет має певне християнське «забарвлення» і містить багато психологічних аспектів. Загалом дводенний тренінг відвідали майже дев’яносто осіб, вчителі отримали сертифікати.

Також навчання періодично відбуваються і в районах Тернопільщини, зокрема Адріан Буковинський спільно з науковцями та методистами ТОКІППО проводив їх у Чорткові.

Окрім цього, кандидат педагогічних наук, доцент, виконувач обов’язків завідувача кафедри педагогіки, психології та інклюзивної освіти Віктор Кавецький був учасником столичного тренінгу для тренерів обласних комунальних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Саме ці тренери підвищуватимуть кваліфікацію вчителів курсу «Основи сім’ї». Навчання тривало 40 годин.

Ліля КОСТИШИН.
Мар’яна БОБРІВЕЦЬ.

Фото з вільних джерел