Податок на доходи фізичних осіб за відокремлені підрозділи

Податок на доходи фізичних осіб за відокремлені підрозділи

ДПС України надало пояснення щодо сплати податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів юридичною особою за відокремлені підрозділи, не уповноважені нараховувати та перераховувати такий податок за своїх працівників. Про це проінформували в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Передусім порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачений статтею 168 Податкового кодексу України. Він застосовується всіма юридичними особами, в тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.

Натомість підпунктом 14.1.30 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» вживаються в значенні, визначеному Господарським кодексом України. Згідно зі статтею 55 останнього суб’єктами господарювання визнаються учасники господарським відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

При прийнятті рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа зобов’язана повідомити контролюючий орган за своїм місцем знаходження та за місцем знаходження таких новоутворених підрозділів.

Відповідно до розділу 2 статті 64 Бюджетного кодексу України I податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.

Згідно з підпунктом 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу суми податку, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Відповідно ж до підпункту 168.4.4 юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Варто також звернути увагу на те, що, згідно з пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку), у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року за номером 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».

Підпунктом 7.1 пункту 7 цього порядку визначено: якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Тобто, якщо юридична особа створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа і не уповноважений нею нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Однак є випадки, коли підприємства, маючи підрозділи на інших територіях, ніж місцезнаходження головного підприємства, не стають на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, які не уповноважені утримувати (нараховувати) та сплачувати податок на доходи та не проводять сплату податку до відповідного місцевого бюджету за працівників, що працюють в цих підрозділах. Такі випадки є порушенням порядку сплати податку та як наслідок недоотримання коштів відповідними місцевими бюджетами.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку на доходи до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області