Про негативний вплив гаджетів на здоров’я дітей сказано вже чимало. Роками, відколи почав набирати обертів розвиток інформаційних технологій, учені, педагоги і психологи говорять про дитячу гаджетозалежність, її симптоми та наслідки. Причому серед останніх — не лише порушення зору та постави, а й психологічні проблеми.
Мозок дитини надзвичайно чутливий до використання електронних приладів: смартфонів, планшетів, комп’ютерів. Надмірне користування ними призводить до залежності, яка, своєю чергою, може спричинити порушення сну, швидку втомлюваність, стресові стани, депресію. Крім того, дитина, яка звикла постійно користуватися гаджетом, зазвичай не здатна знайти собі заняття, коли електронної іграшки з якихось причин немає поруч. Нерідко реакцією на вимушену перерву у спілкуванні зі смартфоном чи планшетом є сльози й образа на батьків, які його відібрали.
«Усі ці планшети, смартфони та ікс-бокси є цифровим наркотиком, — вважає доктор Ніколас Кардарас, експерт із різних видів залежності зі США. Переклад його статті «Цифровий героїн» можна прочитати на сайті київської «Вальдорфської школи «Борисфен». — Останні дослідження роботи мозку показують, що гаджети впливають на роботу його фронтальної кори, яка відповідає за свідомі дії, включаючи самоконтроль — саме так, як під впливом кокаїну. Технології настільки перезбуджують дитину, що в неї підвищується рівень допаміну — нейромедіатора, який відповідає за отримання задоволення і сприяє розвитку залежності. (…) Не дивно, що нам так важко відтягнути наших дітей від екранів. Також зрозуміла їхня неадекватна реакція, коли час гри добігає кінця».
Психологиня Тетяна Іванюк каже: у світі залежність від гаджетів давно визнана хворобою, нарівні з алкогольною та наркотичною залежностями. У Китаї вже деякий час навіть діють спеціальні медичні заклади, де підлітків і молодь лікують від гаджетоманії.
Є дослідження, розповідає психологиня, що показали: у дітей, надто «прив’язаних» до комп’ютерів і смартфонів, значно нижчий рівень IQ, ніж у їхніх ровесників, які не мають такої залежності. Крім того, у гаджетоманів обмежені фантазія й уява, адже їхній мозок звикає працювати лише на споживання готової інформації, а не на створення чогось нового.
Однак і це не єдина загроза, яку таїть у собі блакитний екран. Для дітей, звиклих жити в віртуальному світі, межа між ним і реальністю стирається. Це призводить до спалахів агресії, проблем із налагодженням стосунків, із живим спілкуванням. Такі діти стають надто збудливими, їхня увага розпорошується, вони звикають реагувати передусім на яскраві мерехтливі картинки, які постійно бачать на екрані. Як наслідок, їм важче зосереджуватись на чомусь одному впродовж тривалого часу, а це призводить до проблем із навчанням.
— Побачити, що дитина залежна від гаджета, дуже просто, — вважає Тетяна Іванюк. — Варто поспостерігати: вона використовує пристрої як засоби зв’язку та пошуку потрібної інформації чи блакитний екран замінює їй увесь світ? Якщо дитина надає перевагу смартфону, а не живому спілкуванню з рідними, іграм, книжкам; якщо заради можливості довший час покористуватися гаджетом готова на будьяк і батьківські умови; якщо дратується і тривожиться, коли від неї забирають цю забавку, — швидше за все, мова йде про залежність.
Що робити батькам, які побачили у дітей нездоровий потяг до гаджетів? Психологиня вважає: «першою допомогою» в такому випадку може бути проста розмова. Варто спокійно пояснити дитині, яку шкоду таїть у собі смартфон чи комп’ютер, розповісти про проблеми зі здоров’ям, до яких він може призвести. Дозволено навіть скористатися невеличкими хитрощами: якщо дитя не послуха є батьків, можливо, більшу вагу для нього матимуть слова лікаря.
Наступний крок — домовитися про правила використання гаджетів. Наприклад, установити для ігор часові рамки або не дозволяти дитині «поклацати », поки не виконане домашнє завдання. Крім того, не зайве стежити, який саме контент спожива є дитина. Звісно, захоплюватися роллю контролера не варто. Але, якщо є побоювання, що діти, не звиклі «фільтрувати» інформацію, можуть випадково собі нашкодити, варто поцікавитись, які ігри вони грають і які сайти відвідують.
Важливо усвідомити: залежність від гаджетів — реальна проблема, і, якщо позбутися її власними силами не вдається, варто звернутися до спеціаліста.
