Чи є ШВЛ панацеєю для боротьби з коронавірусом? Протягом останніх кількох тижнів завдяки ЗМІ склалася ситуація хибного розуміння справжнього призначення апаратів штучної вентиляції легенів. Подекуди складається враження, що єдиний спосіб лікування коронавірусної хвороби — це використання ШВЛ. Медики спростовують цей міф.
Кому потрібна штучна вентиляція легенів?
Захворювання COVID-19 вражає переважно нижні дихальні шляхи. Згідно з наявною на сьогодні інформацією, у 80—85% випадків захворювання має легкий перебіг. Тобто переважну більшість хворих не госпіталізують, а залишають на лікуванні вдома при контролі показників. Лише 15 відсотків хворих, за словами лікаря-епідеміолога Володимира Паничева, потребують медичної допомоги. І тільки 5% — інтенсивно ї терапії.
У найважчих випадках пацієнта необхідно терміново помістити у відділення інтенсивної терапії та підключити до апарата штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Згідно з даними одного з перших масштабних досліджень характеристик коронавірусу у китайському місті Ухані, близько 5% госпіталізованих потребували інтенсивно ї терапії внаслідок важкого перебігу пневмонії, яка розвинулась унаслідок інфікування коронавірусом, і лише 2,3% — підключення до ШВЛ. Тобто, у більшості випадків хворого лікують без використання апарата ШВЛ.
Коли потрібна штучна вентиляція легенів?
Штучна вентиляція необхідна в тих випадках, коли легені більше не можуть вдихати достатньо кисню і видихати вуглекислий газ, який у них зібрався. В цьому випадку апарати ШВЛ беруть на себе функції дихальної системи. Своєчасне підключення до апарата ШВЛ максимально збільшує шанси на виживання. Якщо людину, яка перестала дихати, не підключити до апарата ШВЛ, її внутрішні органи перестають забезпечуватися киснем, що, своєю чергою, призведе до відмови цих орган ів. Припиняється кровопостачання, і протягом декількох хвилин пацієнт може померти.
Як працюють апарати ШВЛ?
Принцип, за яким працюють апарати ШВЛ, називається вентиляцією з позитивним тиском. Апарат закачує насичене киснем повітря в легені. Звучить просто, але насправді це дуже складний процес. Сучасні апарати ШВЛ мають безліч різних режимів вентиляції легенів, які використовують залежно від конкретної ситуації.
При вентиляції хворих апарат ШВЛ (респіратор) створює в дихальних шляхах і альвеолах легень певний рівень тиску для того, щоб вони могли поглинути (спожити) якомога більше кисню. Як тільки тиск досягає встановленої максимальної меж і, починається режим видиху. Таким чином, респіратор бере на себе весь процес дихання пацієнта.
Що відчувають пацієнти під апаратами ШВЛ?
Існують два види штучної вентиляції легенів: інвазивна та неінвазивна. При неінвазивному штучному диханні на обличчя пацієнта надяга ється щільно прилягаюча маска, через яку повітря за допомогою апарата ШВЛ надходить у легені. В цьому випадку у людини зберігаються всі природні функції дихальних шляхів. Неінвазивна вентиляція легенів може бути забезпечена лише апаратами ШВЛ, які мають специфічний режим.
Такі режими вентиляції інтегровані у апаратах ШВЛ високого класу. Вартість такого апарата ШВЛ становить не менше 700—800 тис. гривень. Щоб провести інвазивну вентиляцію легенів, пацієнтові роблять інтубацію — вставляють у трахею трубку через ніс або рот. У деяких випадках проводять хірургічну операцію, яка називається трахеотомія. Лікар робить у нижній частин і шиї невеликий надріз, що розкриває трахею, в нього вводить трубку, а потім до неї підключають апарат ШВЛ.
Люди, підключені до «вентиляторів» з інвазивною вентиляцією, не можуть ні говорити, ні їсти, ні пити. Їх доводиться штучно годувати через трубку. Оскільки інвазивна вентиляція легенів, крім усього, ще й досить болюча, пацієнтів зазвичай вводять у штучну кому за допомогою анестезії.
Крім того, треба розуміти, що для застосування апаратів ШВЛ потрібно мати кваліфікованих працівників, які вміють користуватися цими медичними апаратами.
Чи є ШВЛ панацеєю боротьби з COVID-19?
Як стверджує ексміністр охорони здоров’я Уляна Супрун, — ні! За даними дослідницького центру інтенсивної терапії INARC (Велика Британія), 52 відсотки людей, які були скеровані на інтенсивну терапію, вижили і були виписані з лікарні. Таким чином, летальність серед тих, хто отримував інтенсивну терапію, становить майже 50%. У більшості випадків — кожен із пацієнтів мав поважний вік, два або навіть три таких складних захворювання, як хвороби серця, високий тиск, цукровий діабет, онкологія.
Скільки апаратів ШВЛ є в Тернополі?
На сьогодні лікарні Тернополя забезпечені 23 апаратами ШВЛ. Місто з допомогою меценатів продовжу є шукати додаткові апарати і планує збільшити їхню кількість до 40. Варто розуміти: карантинні заходи запобігають поширенню хвороби. Головне завдання таких заходів — зменшити одночасне навантаження на медичну систему і потенційну кількість хворих, які потребуватимуть інтенсивно ї терапії. Наприклад, у Південн ій Кореї, де швидко локалізували місця спалаху хвороби, інтенсивно ї терапії потребував лише один з десяти пацієнтів, яких госпіталізували. У переважній більшості випадк ів — це були старші люди. Завдяки швидким діям у Південній Коре ї вдалося уникнути високої смертності і великої кількості важких випадк ів.
Саме тому сьогодні застосовують суворі карантинні заходи, щоб зберегти більшу кількість «груп ризику» від зараження.
