Третього липня у Тернопільському міськрайонному суді оголосили вирок обвинуваченим у вбивстві Віталія Ващенка — депутата Кременецької міської ради, громадського активіста, підприємця, котрого не стало 27 травня 2016 року.

Чоловік помер у лікарні внаслідок важких тілесних ушкоджень, заподіяних йому напередодні пізно ввечері на власному подвір’ї, і гострої втрати крові. Опис тілесних ушкоджень зайняв чотири аркуші. Експертиза встановила, що потерпілий не оборонявся від ударів палицями. Очевидно, був непритомним.

Побратими і родичі Віталія Ващенка відразу заявили, що причиною цієї замовної розправи стала громадська й політична активність депутата. Він постійно привертав увагу суспільства до протиправних дій місцевої влади, до бездіяльності судів, прокуратури, поліції, йому неодноразово погрожували, залякували…

Усі обвинувачені — мешканці Кривого Рогу, раніше судимі. Організатору злочину Олександрові Закутньому суд присудив 10 років позбавлення волі, пособникові Станіславу Бабенку — 8 років, виконавцям Максимові Кондратенку 14 років і Олексієві Цимбалюку — 13 років позбавлення волі. Враховуючи, що їх усіх взяли під варту в червні (Кондратенка — в липні) 2016 року, а, за «законом Савченко», день перебування в СІЗО дорівнює двом дням позбавлення волі, то пособник невдовзі опиниться на свободі, а через два роки й організатор.

Крім цього, з обвинувачених стягнуть 1425 гривень 17 копійок — це вартість лікування Віталія Ващенка, понад три тисячі гривень, витрачених на різні експертизи, і моральну шкоду. Удова загиблого Наталія Ващенко просила по мільйону гривень із кожного обвинуваченого. Її позов суд задовольнив частково й вирішив, що Закутній, Цимбалюк і Кондратенко повинні заплатити по 600 тисяч гривень, а пособник Бабенко — 300 тисяч. Оскаржити вирок обвинувачені можуть протягом 30 днів із моменту отримання.

Побратим загиблого депутат Кременецької райради Віталій Савчук розчарований рішенням суду:

— За два тижні співучасник злочину вийде на свободу, за два роки — організатор. Що говорити більше? Замовника досі не знайдено. Це свідчить про те, що вся система паралізована. Це вбиває бажання в багатьох людей добиватися справедливості, хоча б якогось порядку і законності в цій державі.

Наталія Ващенко, котра, як і прокурор Леонід Бучковський, просила довічного ув’язнення всім чотирьом обвинуваченим за статтею 115 Кримінального кодексу України «Умисне вбивство», теж не задоволена вироком суду:

— Дуже образило те, що вилучили складову вчинення злочину з особливою жорстокістю, хоча багато експертиз і свідчення самих експертів у суді доводили інше. Також незрозуміло, чому виключили організоване злочинне угруповання, тобто організатора і пособника покарали за статтею 121 «Умисне тяжке тілесне ушкодження», а виконавців за статтею 115. Думаю, мій адвокат усе проаналізує, емоції втихнуть — і ми ухвалимо рішення щодо апеляції. Вірю, що кримінальне провадження щодо замовника цього злочину теж скоро буде в суді.

Нагадаємо, що в справі вбивства Віталія Ващенка відбулося близько сотні засідань. У Зборівському районному суді — 33. Пригадую, фінальне його слухання відбувалося в режимі відеоконференції з обвинуваченими, котрі перебували у Чортківському слідчому ізоляторі й, на відміну від присутніх у судовій залі, слухали вирок сидячи (до речі, на останнє слухання міськрайонного суду прибув тільки Закутній, решту обвинувачених навіть не змогли вийти на відеозв’язок через технічні проблеми).

Навесні 2018 року Зборівський суд присудив Олександрові Закутньому 14 років ув’язнення, 13 років і 6 місяців — Максимові Кондратенку, Олексієві Цимбалюку — 13 років, а Станіславові Бабенку — чотири роки позбавлення волі.

Відтак вирок Зборівського райсуду скасував апеляційний суд Тернопільської області й скерував справу на повторний розгляд у Тернопільський міськрайонний. Тодішній адвокат Наталії Ващенко Володимир Твердохліб вважав, що це не доцільно: «Занижений термін покарання спричинив те, що апеляційний суд справу скасував. Проте я вважаю, що потрібно було не касувати, а змінити вирок. На мою думку, прокурор повинен підтримати первинну кваліфікацію, оскільки вона була правильною: злочин вчинила організована злочинна група, що діяла за змовою і на замовлення».

Проте колегія суддів міськрайонного суду (головуючий суддя Сергій Кунцьо) не знайшла підтвердження того, що злочин скоїла організована група. Адже це стійке об’єднання осіб, котре мало б діяти за  єдиним планом із розподілом функцій учасників, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім із групи.

Не підтвердилося й те, що Віталія Ващенка позбавляли життя з особливою жорстокістю. Виконавці, мовляв, не бажали заподіяти жертві додаткових страждань.

Водночас суд визнав, що злочин вчинений на замовлення. Адже версія підсудних про те, що вони приїхали з Кривого Рогу на Тернопілля, аби купити тут вживані автомобілі, не підтвердилася. Чоловіки навіть не мали водійських посвідчень. Зате підтвердилися факти стеження за Віталієм Ващенком за допомогою GPS-треккерів, оренди двох квартир у Тернополі, автомобіля, інші факти, що свідчать про замовний характер злочину.

Суд встановив, що виконавці Кондратенко й Цимбалюк отримали від Закутнього вказівку «налякати» Віталія, але перестаралися і… вбили. Судді вирішили, що Закутній і Бабенко не можуть нести за це відповідальність, тож її розділили за різними статтями.

…До цієї чотирирічної судової епопеї завжди була прикута увага громадськості. Відбувалися пікети з вимогою не затягувати справу й знайти замовників убивства. Громадські активісти відвідували слухання. Одного разу наприкінці засідання саме вони звернули увагу конвоїрів на те, що невідомий молодий чоловік підійшов до підсудних і кинув у щілину згорток, який одразу підняв один із них. Молодика затримали і попросили слухачів залишити залу. Що було в пакунку, хто його передав підсудним і чому це проґавив конвой — досі не відомо.

А одного засідання, коли колегія суддів саме вивчала речові докази, з’ясувалося, що зі справи зникла записка, на якій Віталій Ващенко власноруч записав номер машини та ще деяку інформацію на підтвердження того, що за ним стежать.

Обвинувачені традиційно мали багато претензій: звертали увагу суддів на невідповідність дат у деяких документах, порушення в проведенні слідчих дій, звинувачували прокурора в тому, що він не досліджує документи в стосунку до обвинувального акта, тобто не акцентує на їхньому доказовому значенні. Упродовж усіх слухань підсудні категорично заперечували свою причетність до злочину. Навіть про бити, знайдені в їхньому автомобілі, сказали, що купили їх у сувенірній крамниці в Бродах. Щодо попередніх показів, то один з обвинувачених заявив, що давав їх під тиском оперативників.

Організатор злочину, озброєний потріпаним Кримінальним кодексом України, повним закладок, періодично обурювався, що журналісти начебто суб’єктивно і однобоко подають інформацію про перебіг засідань, а громадськість тисне на суд. Якось приводом до чергового роздратування Закутнього став спалах фотокамери, що начебто «засліпив» чоловіка. Проте судовий процес був відкритий завжди, за винятком карантинного періоду, коли на слухання пропускали тільки учасників процесу й представників ЗМІ.

…Попри те, що суд виніс вирок, Наталія Ващенко продовжуватиме добиватися жорсткішого покарання обвинуваченим. Жінка дякує всім, хто впродовж понад чотирьох років підтримував її, журналістам, котрі постійно інформували громадськість про судові слухання, адвокатові Андрію Войнарському й каже: «Треба трошечки набратися сил і боротися далі».

Ліля КОСТИШИН.

Фото Іванни ГОШІЙ