Відповідно до першого і третього абзаців пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України (ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

У разі подання платником податку до контрольного органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні в базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контрольним органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.2 статті 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на перше січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контрольного органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом із нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається в разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з другою частиною статті 20 Закону України від 11 грудня 2003 року за номером 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (третя частина статті 23 згаданого Закону).

Відповідно до третьої частини статті 6 Закону України від 7 липня 2011 року за номером 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями, адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оскільки відомості про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці відповідно до статті 13 Закону за номером 3613 є складовою відомостей кадастру, при обрахунку податкових зобов’язань по земельному податку платнику податку доцільно використовувати інформацію про нормативну грошову оцінку земель, наявну в кадастрі.

Отже, при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі та якщо суб’єкт господарювання — платник земельного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то з метою подання податкової декларації з плати за землю суму податкових зобов’язань із земельного податку такий суб’єкт господарювання самостійно обчислює з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявну в кадастрі.

Однак після отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до статті 50 ПКУ уточнити показники податкової декларації з плати за землю.

Фото відділу пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області