Законом України від 14 липня 2020 року за номером 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» зокрема, внесені зміни до пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України (ПКУ). Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Із першого січня 2021 року згідно з пунктом 296.1 статті 296 ПКУ фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (перший абзац пункту 44.1 статті 44 ПКУ).

Пунктом 44.3 статті 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим.2 ПКУ) із дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи, — не менш як 1095 днів із дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів — не менш як 1095 днів із дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим.2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені пунктом 44.3 статті 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 ПКУ.

Необхідно зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2020 року за номером 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року за номером 579» з першого січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року за номером 579 та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте, зміни запроваджені з першого січня 2021 року Законом за номером 786 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (у паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої-третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку — фізичної особи-підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм пункту 44.1 статті 44 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контрольні органи під час проведення перевірок згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПКУ.

Окрім того, при заповненні податкової декларації за звітний період — 2020 рік платниками єдиного податку використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, які велися до першого січня 2021 року, показники яких повинні бути підтверджені первинними документами.

Отже, фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку першої-третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань із податків і зборів — у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі книги) зберігаються не менш як 1095 днів із дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а в разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів із питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контрольним органам оригіналів документів (окрім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Необхідно зазначити, що згідно з пунктом 297.3 статті 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

За відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені статтею 125 прим.1 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контрольним органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області