Віктор ПРИТУЛА: «Практичні нюанси податкових перевірок

Віктор ПРИТУЛА: «Практичні нюанси податкових перевірок

Нещодавно в головному управлінні ДПС у Тернопільській області. Відбулася традиційна інтернет-конференція. Начальник управління податкового аудиту Віктор Притула поспілкувався і з усіма охочими стосовно практичних нюансів проведення перевірок.

— Цікавлять податкові листи-запити. Якщо товариство свідомо не хоче їх отримувати, то що тоді?

— Іноді, справді, позиція окремих платників податків зводиться до страусиної — ховання голови в пісок. Мовляв, якщо кореспонденцію від органу ДПС не отримувати, то можна уникати будь-яких ризиків. Адже платник податків належним чином не ознайомлений із листами ДПС.

Однак переконаний, що такий спосіб захисту категорично неправильний. Ухилення від отримання запиту жодним чином не допомагає мінімізувати ризики, а, як правило, навпаки — погіршує ситуацію і призводить або до позапланових перевірок, або до визнання платника податків ризиковим із подальшим блокуванням податкових накладних тощо.

Платники податків мають контролювати отримання власної поштової кореспонденції. Якщо підприємство розміщене не за юридичною адресою, необхідно так налагодити документообіг, аби будь-яка кореспонденція відразу переадресовувалася за фактичним місцезнаходженням підприємства. Отримуючи на пошті листа, завжди фіксуйте дату отримання. Аби точно відраховувати строки для надання відповіді.

— А за який час треба надати відповідь?

— Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті органу ДПС, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом п’ятнадцяти робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту.

— Чи проводяться сьогодні планові перевірки? Якщо так, то кого перевіряють?

— Проводяться. На своєму вебпорталі ДПС України станом на 29 березня цього року оновила план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік. Зміни стосуються таких розділів: «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб», «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв-нерезидентів», «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зверну також увагу на те, що в 2021 році не планується проводити планові перевірки фізичних осіб-підприємців. Тому розділ ІІІ згаданого плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» не оновлений.

— Дозволяється використовувати ПРРО при оптовій або роздрібній торгівлі пальним?

— Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контрольного органу ПРРО із створенням у паперовій чи в електронній формі відповідних розрахункових документів.

Тобто, використання програмного РРО при оптовій чи роздрібній торгівлі пальним забороняється.

— Коли податківці можуть здійснити позапланову перевірку?

— Є три чітко прописані причини проведення таких перевірок:

— відповідно до постанови Кабміну від третього лютого 2021 року за номером 89;

— звернення самого платника податків із запитом на проведення перевірки;

— перевірки щодо порушення законодавства про виробництво, використання, ліцензування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Важливо, що під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, на підставі якої вона була призначена. Ці нюанси прописані в направленні на позапланову перевірку.

Чимало суб’єктів господарювання вирішують не допускати перевіряльників, мотивуючи це тим, що відповідальність за недопуск до неї менш проблемна, ніж штрафи після перевірки. Чи справді це так? І чим загрожує недопуск контролерів до перевірки?

Якщо працівників податкової служби не допустили до перевірки, вони все ж прийдуть наступного разу. А наслідком недопуску податкової для перевірки може стати арешт майна. Податковий орган має таке право. Арешт, звісно, можна оскаржити. Але це — додатково затрачені ресурси.

Нагадаю також і про те, що податкова перевірка не обов’язково завершується штрафами, судом і спорами. Її проведення може бути успішним. Якщо з документацією все гаразд, то краще дозволити інспекторам її провести. І, без сумніву, до перевірки варто готуватися. А під час неї, якщо є порушення, їх занотовувати. Аби уникнути помилок у майбутньому.

— Чи встановлені терміни давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів?

— Оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено терміну давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій чи безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, то застосовуються норми Податкового кодексу України, згідно з якими такий термін становить 1095 днів.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області