Відповідно до підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України (ПКУ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4—170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПКУ (крім операцій з деривативами). Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 ПКУ податковий агент — професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Згідно з підпунктом 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 ПКУ податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.

Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у підпункті 170.2.8 пункту 170.2 статті 170 ПКУ.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими статтею 170 ПКУ, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Відповідно до першого абзацу підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

При цьому загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Згідно з пунктом 2.3 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада 2011 року за номером 1484 та Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 листопада 2011 року за номером 1689, якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Таким чином, якщо за результатами звітного податкового року об’єкт оподаткування має від’ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податків у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами.

Водночас статтею 170 ПКУ та методикою передбачено випадки не врахування платником податку інвестиційного збитку під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області