Що читає Тернопільщина?

Що читає Тернопільщина?

Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову… Відоме українське прислів’я, погодьтеся, влучно характеризує діяльність вітчизняних газетярів в умовах роздержавлення друкованих засобів масової інформації нашої держави.

Як, зрештою, і представників інших підприємницьких структур, змушених чи не щодня доводити свою конкурентоспроможність. Від того, що, так би мовити, заробиш, залежить твоє матеріальне благополуччя. Газетярі, звісно, не виняток. «Жнивна» пора для них — передплатна кампанія, під час якої читачі що пів року дають найбільш об’єктивну оцінку праці того чи іншого видання.

Про хоча би якусь стабільність в умовах нашої держави, як не прикро, вести мову не доводиться. Причини рік у рік ті самі: зростання цін на папір і поліграфічні матеріали, намагання «реформованої» в акціонерне товариство Укрпошти за першої-ліпшої нагоди підвищити тарифи на свої послуги.

Та якби лишень це! Те ж поштове керівництво запевняло, що пересувні відділення поштового зв’язку покликані підняти на вищий рівень обслуговування клієнтів Укрпошти. Мовляв, доїдемо до воріт обійстя кожного передплатника. Насправді — регулярні скарги останніх на те, що поштовикам вистачає снаги і бажання хіба до центру того чи іншого населеного пункту добратися. Залишать там усю друковану продукцію, а далі — «хто першим устав, той і штани вбрав»…

Попри все це, географія друкованих засобів масової інформації Тернопільщини загалом не зазнала кардинальних змін. До домівок мешканців краю і далі надходять «Вільне життя плюс» із «Домашньою газетою», «Сільський господар», «Свобода», «Наш день», «Нова Тернопільська газета», «Номер один», роздержавлені вже районні газети в межах ще старого адміністративно-територіального поділу. За винятком «районок» у Бережанах, Козовій і тернопільського «Подільського слова». Інша справа, що тиражі більшості з них відчутно чи не дуже знизилися. Чому так сталося, щойно вам повідомили.

Тому колектив «ВЖ плюс» не може не тішити та обставина, що наша газета вже добрих півтора десятка років залишається лідером серед місцевих газет краю. Хоча і її наклад, зважаючи на озвучені причини, теж зменшився. Втім, разом із «Домашньою газетою», яка також виходить у нашому видавничому домі, їх сумарний тираж і далі перевищує тираж усіх інших обласних видань.

Змушені також нагадати: згідно з чинним законодавством, кожен друкований засіб масової інформації зобов’язаний указувати у вихідних даних свого видання правдивий наклад. Чого, крім «ВЖ плюс» та «Домашньої газети», колеги з інших видань і далі не роблять. Не важко здогадатися, чому — привабливими чи порівнюваними на тлі лідера цифрами передусім прагнуть увести в оману рекламодавців.

Для цього і наводимо з добре поінформованих джерел наближені до справжніх тиражі обласних газет:

Також нагадуємо прихильникам «ВЖ плюс» і «Домашньої газети», що передплата на ці та інші видання триває і далі. Якщо до 25-го числа поточного місяця оформите в будь-якому відділенні Укрпошти або в листоноші передплату на будь-який термін, то отримуватимете їх із першого числа наступного місяця.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ «ВЖ ПЛЮС».