У музеї-майстерні в Теребовлі працюють над науково-мистецьким проєктом
Теребовля — княже місто з багатою історією, особливою атмосферою. Творити її допомагають і працівники Теребовлянського музею-майстерні, де постійно вирують цікаві ідеї, триває активний пошук нових форм і методів комунікації з авдиторією відвідувачів.
Зокрема, новим проєктом, над яким працюють нині в музеї, є створення родинного дерева князя Василька Ростиславича — одного із засновників незалежного Галицького князівства. Роботу над проєктом прокоментував директор Теребовлянського музею-майстерні Ярослав Богданович Ярошевський.
За словами пана Ярослава, родинне дерево Василька планують представити у вигляді деталізованої генеалогічної мапи, де будуть вміщені портрети відомих родичів теребовлянського князя, починаючи від Володимира Великого, і далі — до Ярослава, його дочок, і поширення наших князівських родів на всій території Європи. Анна Ярославна, славнозвісна королева Франції, теж присутня у цьому родоводі. А всього в генеалогічному дереві Василька представлені близько 80 осіб. Під портретами помістять коротку інформацію про них.
Як розповів Ярослав Ярошевський, однією з цікавинок родоводу стане дослідження лінії скандинавського походження князя Ярослава. При цьому від легендарних вікінгів походив не лише князь як нащадок роду Рюриковичів, а і його дружина Інгігерда. Отож, кров вікінгів була і в князя Василька, що досить цікаво.
Портрети поки що шукаємо в інтернеті, в різних історичних книгах. Автентичними їх важко назвати, це швидше авторське бачення художників. Про імовірну автентичність можна говорити, наприклад, у випадку з портретами дочок Ярослава — їхні зображення знаходимо на фресках у Софійському соборі, — зазначив Ярослав Богданович.
Основною ідеєю створення родоводу князя Василька стала цікава і нестандартна подача інформації, де візуальний компонент поєднувався б зі змістовим наповненням. «Це повинно мати естетичний вигляд, оригінальний, щоб людям хотілося сфотографувати», — каже пан Ярослав. У музеї творчо підійшли до вирішення цього завдання — наприклад, для оформлення портретів тут самотужки створили стилізовані під старовину рамочки, вилиті з полімерної смоли. Для ознайомлення також підготували відповідний макет.
Проєкт досить масштабний, адже йдеться не просто про виготовлення якоїсь друкованої продукції, штибу карти або плаката, а про своєрідну інтерактивну інсталяцію, де відвідувачам будуть доступні сучасні технологічні опції. Своєрідною родзинкою родоводу стане можливість не лише ознайомитись із експозицією, а й перевірити свої знання з історії. Відвідувачам буде запропоновано відповісти на кілька питань. Наприклад: «Чи були бабусі князя Василька європейськими королевами?» Щоб дати відповідь, треба буде обрати відповідну кнопку — «так» або «ні». Якщо людина обере «так», то на родинному дереві увімкнеться кольорова підсвітка, яка позначатиме родинний зв’язок Василька і королеви Анни. Всі ці ідеї поки що у стані розробки, проте, безумовно, втілення буде цікавим і пізнавальним.
Дерево роду Василька планують розмістити на стіні на першому поверсі музею. Залишається питання із вибором матеріалу для загального тла — інтерактивний компонент потребує основи зі скла або ж прозорого пластику. Звісно, фанерна основа коштувала б дешевше — а ще ж потрібно оформити й велику раму-багет, а це також додаткові витрати.
Щодо конкретної дати завершення проєкту, то вона поки що невідома. Робота триває, але головне питання, яке залишається актуальним — кошти. Як зазначив Ярослав Богданович, Теребовлянський музей-майстерня, реорганізований у 2017 р. з історично-краєзнавчого музею, активно працює над тим, щоб забезпечити собі максимально можливу фінансову автономність. Звісно, в сучасних умовах досягти цього непросто, проте від початку роботи у реорганізованому форматі в музеї вдалося провести комплексний ремонт, полагодити покрівлю, систему опалення. 3,5 млн гривень було виділено у рамках участі в ґрантовій програмі «DOBRE». Також вдалося виграти ґрант від Українського культурного фонду — ці кошти були витрачені на закупівлю сучасних меблів, розробку аудіоекскурсій тощо.
Окрім того, формат проведення різноманітних майстер-класів, творчих студій допомагає поповнити бюджет музею, і разом із тим розширити аудиторію відвідувачів. До прикладу, цікавий майстер-клас «Виготовлення стрітенської свічки з вощини», підготований працівниками музею. Такі заходи дають змогу популяризувати роботу музейників, привертають суспільну увагу, сприяють просвітницькій роботі. А підтримати ентузіастів, які працюють у Теребовлянському музеї-майстерні, можуть всі охочі — для цього на сайті закладу розробляється можливість добровільного фінансового внеску, також є благодійний рахунок для переказу коштів. Пам’ятаймо, що збереження і примноження нашого культурного спадку, робота над відновленням історичної пам’яті українського народу — це найактуальніші завдання сьогодення, і відкладати їх вирішення на майбутнє ми більше не маємо права.
Уляна ГАЛИЧ.
На фото, наданих Ярославом ЯРОШЕВСЬКИМ: музей-майстерня в Теребовлі; проєкт створення родинного дерева князя Василька в роботі.