Василина вийшла заміж, коли їй ледве-ледве виповнилося вісімнадцять. Тепер, озираючись назад, думає: «Молоде-зелене», а тоді здавалося, що такої любові, як у неї з Борисом, на світі не бува є. Помилялася. Їхні стосунки вперше дали тріщину, коли у спільній компанії Василину їдко вкололи, мовляв, хотіла заміж, тому знайшла спосіб прив’язати до себе хлопця, а він молодий,...
У СТАРОВИННІ ВХІДНІ ДВЕР І БУДИНКУ ХТОСЬ НЕСМ ІЛИВО, НІБИ З ОСТРАХОМ СПОЛОХАТИ, ПОСТУКАВ. ГОСПОДИНЯ ВІДЧИНИЛА — ПЕРЕД НЕЮ СТОЯВ ЗНІЯКОВІЛИЙ СЕРЕДНЬОГО ЗРОСТУ ЛІТНІЙ ЧОЛОВІК. ПРИВІТАВШИСЬ, ПОЦІКАВИВСЯ: «ВПІЗНАЄТЕ СИНА МОКРИНИ?» Чи ж могла вона впізнати в ньому молодого, міцної статури Федора, котрий у п’ятдесятих роках забирав н е н ь к у д о Тернополя...
ОЛЕНА МАЙЖЕ ЩОНОЧІ ПРОКИДА ЄТЬСЯ ВІД АРОМАТУ СВІЖОЇ ЗДОБИ З КОРИЧНО-ЯБЛУЧНИМИ, ВАНІЛЬНИМИ, КАРАМЕЛЬНИМИ НОТКАМИ… ІНКОЛИ ЇЇ БУДИТЬ ЗАПАХ ШОКОЛАДУ. ТАКИЙ ГУСТИЙ, ЩО ХОЧЕТЬСЯ ОБЛИЗАТИ ГУБИ. ТОДІ ЖІНКА ПОЧИНАЄ МАЙЖЕ БЕЗЗВУЧНО, ЩОБ НІКОГО НЕ РОЗБУДИТИ, ПЛАКАТИ В ПОДУШКУ. БО ТЕПЕР НА МІСЦ І ЇЇ ОШАТНОЇ ПЕКАРЕНЬКИ — РУЇНИ. НЕ ВЦІЛІЛИ НІ СТІНИ, НІ ОБЛАДНАННЯ. У ТИХ...
У ВІТЬКА НЕМА ТАТА. У СЕРГІЯ БУВ — ВІН ВОЗИВ ЙОГО ЩОНЕД ІЛІ НА ФУТБОЛ, У ВОЛОДІ ТЕЖ — ВОНИ ХОДИЛИ РАЗОМ НА РИБОЛОВЛЮ, АНДРІЇВ ТАТО ЗМАЙСТРУВАВ ДЛЯ ХЛОПЦ ІВ З ВУЛИЦІ ХАТКУ, АЛЕ У НІКОГО НЕ ВИНИКАЛО ПИТАНЬ ПРО ТАТА ВІТІ. НЕМА ТО Й НЕМА. ВІН І САМ ЗВИК, ЩО ЙОГО СІМ’Я — ТО...
Рідна ненько моя Україно! Ти мужньо переносила найважчі випробування у всі часи, оплакувала сотні тисяч своїх мужніх синів і доньок. Ти багато разів відроджувалася зі згарищ і руїн, виховувала молоді покоління, яким передавала естафету любові до себе і боротьби за свою волю. Ти мала незліченну кількість своїх лицарів правди, що залишили по собі невмирущу славу....
Плакала, читаючи розповіді «Я не пам’ятаю свого тата». Плакала, бо, на жаль, пам’ятаю свого. Дуже добре пам’ятаю, часом ті болючі спогади будять мене посеред ночі. Але язик не повертається назвати його татом. Люди згадують своє повоєнне дитинство без татів — бідне і важке. Але тоді війна залишила сиротами багатьох дітей, ніхто дуже не розкошував, а...
ЖИТТЯ ЇЇ НЕ БАЛУВАЛО ВІД САМОГО НАРОДЖЕННЯ, БО ПОЯВИЛАСЯ НА СВІТ, УЗЯВШИ ВІД МАТЕРІ ДЕСЬ ВІДСОТК ІВ ДЕСЯТЬ-ДВАДЦЯТЬ БІЛОЇ ШКІРИ, А РЕШТУ — ВІД ТЕМНОШКІРОГО БАТЬКА. ТАКА СОБІ МУЛАТКАШОКОЛАДКА. НЕВІДОМО, ЧИ ЦЯ ДИТИНА ВЗАГАЛІ ВХОДИЛА В ПЛАНИ МОЛОДОЇ ПОРОДІЛЛІ. І ТА ВЖЕ НАПЕВНЕ НЕ ОЧІКУВАЛА, ЩО ВІД КОХАННЯ З ІНОЗЕМЦЕМ ВИЙДЕ ОСЬ ТАКА СУМІШ. ТОМУ...
За час повномасштабної війни тисячі наших співвітчизників загинули від рук російських окупантів. Іноді здається, що неможливо осмислити таке горе, а календар зупинився ще у лютому,на позначці «24». Життя у мирних містах продовжується, але як продовжувати жити? На ці питання дала відповідь зірка світової психології Едіт Егер — у шістнадцять років вона потрапила до концтабору, де...
Дитяче серце… Який глибокий зміст закладено лише у двох словах. Матусині руки, енна кількість прочитаних книжок і наспіваних колискових пісень, мужнє батьківське плече, безтурботність — усе це про дитинство, яке надихає нас упродовж життя і яке ми віддзеркалюємо у наших дітях та онуках. Недаремно китайський філософ Мен-цзи запевняв: «Велика людина — це той, хто не...
«Марічка народилася мені в долоні. Я приймила її в хаті, — пригадує бабуся Йосифа Броніславівна, витираючи сльози з незрячих очей. Потім дістає з кишені кілька світлин десятирічної давнини і додає: — Як я їй такій маленькій дала раду, то тепер дам і поготів…»
