Споконвіків люди вірили в нечисту силу, потойбічний світ, прокляття. Вони відчували і відчувають нині себе слабкими, незахищеними. Чомусь одразу на допомогу від такої слабкості приходять шпилька, червона нитка, камінчики та інші речі. Здавалося би, нічого «страшного і кримінального» тут немає: іншим не шкодиш, себе захищаєш…
Нині червону нитку часто можна зустріти на лівому зап’ясті у дитини або дорослого. Її, кажуть у народі, використовують як захист від злого погляду чи поганих думок.
Існує безліч правил щодо носіння цієї червоної нитки: на якій руці треба зав’язувати, на скільки вузлів, хто та коли повинен це робити. Однак правила одразу ж стають непотрібними, коли дізнаєшся про справжню причину зла.
Священики стверджують, що всі ці повір’я прийшли до нас від язичництва. Для того, щоб «відірвати» людей від Бога та істинної віри, диявол пропонує вірити в магічну силу різних предметів. Він діє хитро — тим, хто вірить, нечистий певний час допомагає, але ці люди згодом потрапляють у бісову пастку. Часто такі люди впадають у депресії, нерідко стають божевільними і закінчують життя самогубством.
«Люди сприймають червону нитку як невинну річ, — додає отець Нестор із храму Святої Софії Премудрості Божої (м. Тернопіль). — Вони не замислюються над істинним призначенням цього «талісману». Насправді людині не потрібні жодні обереги, коли вона веде глибокий християнський спосіб життя». Отець Нестор стверджує, що люди зазвичай не розуміють, що роблять, але йдуть на таке, бо їхня віра не є глибокою, от і починають шукати захист у речах».
Іноді життя підсипає нам якщо не одну неприємність, то «купу». Однак це не підстава переходити на бік зла. Будьте мудрими.
Мирослава МУКВИЧ,
студентка І курсу факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото Віри ПЕРУН
Прокоментуйте