Українська фразеологія багатюща, проте нині доводиться стикатися з механічно перекладеними, а тому спотвореними приказками та прислів’ями. Але ж у нас є свої живомовні ресурси! Тож наведемо кілька прикладів.
А Васька слухає та їсть — а кіт ковбаску уминає, неначе й не до нього річ; а Мурий їсть собі та їсть.
Апетит приходить під час їжі — апетит з їдою прибуває.
Бабуся надвоє сказала — казала Настя, як удасться; це ще вилами по воді писано; надвоє баба ворожила: або вмре, або буде жива; правду казала баба, коли не брехала.
Без муки нема науки — доки не намучишся, доти не научишся.
Безслідно щез — і сліду не стало; як за водою пішов; як вода змила; як корова язиком злизала.
Без труда не виймеш рибку із ставка — без труда нема плода; не подбаєш — не надбаєш; печені голуби не летять до губи.
Біда всьому навчить — біда навчить (згадаємо однойменну казку Лесі Українки); біда помучить і мудрості научить; навчить біда кашу їсти.
Бідність учить, а щастя псує — щастя розум відбирає, а нещастя повертає; з бідою не знатися — і щастя не знайти.
Два чоботи пара — обоє рябоє; один одного варт; який їхав, таку й стрів (здибав).
Що в лоб, що по лобу — хоч верть-круть, хоч круть-верть; не вмер Данило, так болячка задавила; чи в камінь головою, чи каменем у голову.
Українська мова багата на синонімічні варіанти прислів’їв і приказок. Варто лише зазирнути у скарбівню рідного слова. Можливо, читачі «ВЖ плюс» наведуть приклади висловлень, якими збагачують і увиразнюють своє мовлення.
Вікторія ОСІПОВА,
літературний редактор «ВЖ плюс».
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте