Так сталося, що про багатьох вихідців із Тернополя, та й взагалі Тернопільщини, котрі зробили значний внесок у європейську і навіть світову науку та культуру, знаємо мало. Не будемо шукати причин цього, хоча серед багатьох вирізняється одна: надто скупа для цього джерельна база, передусім в обласному центрі. Нині мова йтиме про відомого польського славіста європейського рівня, автора, за багатьма оцінками, понад 1800 робіт — Александра Брюкнера. Від його народження, як і від народження Івана Франка, цьогоріч виповнюється 160 років. Щоправда, Брюкнер народився у січні, а Іван Франко — у серпні 1856 року.
Окрім енциклопедичних даних на два-три абзаци, більше про діяльність цього славіста не знайдемо. І хоча в обласному центрі є вулиця Брюкнера, запитайте пересічного тернополянина, що він знає про вченого. Впевнений, у відповідь практично нічого не почуєте.
Народився Александр Брюкнер 29 січня 1856 року в Бережанах (за іншими даними в Тернополі). В 1872—1876 роках вивчав філософію у Львівському університеті. У 1876-му здобув докторський ступінь у Відні, того ж року приступив до досліджень зі славістики в Лейпцігу та Берліні. 1878 року захистив у Відні ступінь габілітованого доктора з філології і як приват-доцент почав працювати у Львові. У 1881-му переїхав до Берліна, де в університеті одержав посаду доцента зі слов’янських мов і літератури, яку 1892 року підвищили до повної професорської. У Берлінському університеті він пропрацював 44 роки. Александр Брюкнер був далеким від політики, присвятив себе науці та спілкуванню з колегами-науковцями. Після Першої світової війни відхилив запрошення переїхати до Варшави, Познані чи Вільна. Навіть після виходу на пенсію не залишав Берліна. Александр Брюкнер прожив довге життя — помер у травні 1939 року в Берліні, де й похований.
Івана Франка та Александра Брюкнера насамперед цікавила історія польської та слов’янської літератур, зокрема української — апокрифічних пам’яток культури, фольклору, дохристиянських релігій, міфології, археології тощо. Брюкнер використовував український матеріал для написання своїх робіт, підтримував зв’язки з українським вченим, а Франко своєю чергою написав кілька рецензій на праці Брюкнера, хоча той і применшував вплив української мови на польську, перебільшуючи вплив останньої на українську. Брюкнер публікував огляди періодичних видань з етнографії та фольклору, що видавалися у Галичині, аналізував дослідження Івана Франка, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича тощо.
Характерно, що в «Нарисі з історії слов’янських літератур і літературних мов», яка вийшла у Львові польською мовою 1929 року, Брюкнер високо оцінив творчість Тараса Шевченка. Крім того, варто відзначити, що вчений — автор праць «Нарис історії польської літератури», «Історія російської літератури», «Історія польської культури» тощо.
Іван Франко позитивно оцінював роботи Брюкнера, роблячи об’єктивні критичні зауваження. Так, у рецензії на першу частину праці «Середньовічні апокрифи», яка вийшла в Кракові 1900 року, Франко писав: «Проф[есор] Брюкнер сьогодні, безперечно, найліпший знавець середньовікового письменства. Його невтомній праці та шуканню по архівах і бібліотеках завдячує польська література значне поглиблення і розширення горизонту власне в темну добу XIV—XV в., як не менше і в занедбану досі епоху XVI—XVII в.»
А ось так Брюкнер писав про Івана Франка у листі до нашого земляка, академіка Кирила Студинського: «З світлої пам’яті І. Франком я ніколи не обмінювався листами. Цінував надзвичайно його знання і бистроту, працю і завзяття. Користав я з його вказівок. Але наше знайомство облишилося книжками і кільканадцятьма розмовами на наукові теми! З того всього я не зміг би склеїти гірких спогадів».
Маємо точні дані про зустріч Франка з Брюкнером у Перемишлі та їхню розмову про величезний апокрифічний рукопис у бібліотеці руського (українського) крилошанського собору цього міста.
На жаль, роки в Україні немає жодного дослідження про творчий доробок відомого славіста, як і перекладу українською мовою бодай однієї з його відомих робіт.
Михайло КЛИМ’ЮК
м. Тернопіль
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте