Вичитав, же їден український телеканал пікетували. Тамка редакторка си дозволила обматюкати наших хлопців з Небесної Сотні. Хлопці не встигли вирізати її слова, то так і пішло.
Відправили мудрагельку вже з України, а перед тим вияснили, же вона із сепаратюгами контактувала. Словом, не дивно. Але то таке. Ви мені їдне поясніт. Ото був Майдан, потім война сі зачила, а в нас як крутили кіно і музику російску, так і далі крутят. Як шофера включали шансон у маршрутках, так і включают. А скажи щось, то ще би з тої маршрутки вигнали.
Скілько в новинах чую, же за нас Польща в ЄС воює, але я ні разу по радейку не чув жадної польскої пісні. А там тоже файно співают, не гірше росіян. Маєм сусідів румунів, угорців, молдаван, білорусів, і я їхніх пісеньок не чув. Як крутим англійскі й «сусідскі» російські, то чо би тамтих не крутити? А про українскі мовчу. Но я не про то. В нашім телевізорі всякого добра повно, но чужого. От тілько свого не видко, хіба десь хтось сі проб’є. Я си думаю: а якби в нас спочатку телевізор держава в руки взєла і не допустила, жеби тамка пособники терористів і їхні попередники, прихильники «русского міра», балакали і пропаганду робили? Може, не було би окупації Криму, Донбасу і того, же маємо нині? Бо основне в людині — то мізки. Будеш через телевізор ліпити патріота — будеш такого мати.
А з доброго тіста мают вийти добрі пляцки.
Для того нам тре 200 грам цукру, 250 грам сметани, столову лижку масла, чайну — поташу, оцет, жеби погасити, 600 грам муки. Сметану збиваємо з цукром, додаємо розм’якле масло і какао, поташ гасимо оцтом і додаємо до суміші. Ділимо її навпіл, у їдну частину всипаємо какао. Потрошка додаємо муку, продовжуючи збивати. Тісто не має липнути до рук.
Далі кажну частину ділимо натроє і розкачуємо. Ставимо на кілька хвилин у духовку, розігріту до 180 градусів. Потім беремсі за крем. Пририхтовуємо літру молока, 200 грам масла, 400 грам цукру, три яйци, штири столових лижки муки і їдну-дві — крохмалю. 800 мілілітрів молока відлити в банячок, всипати до него цукру і поставити на малий вогонь.
Окремо збити яйці з цукром, всипати муку, крохмаль і то всьо помалу вляти до молока. Пильнуйте, жеби воно перед тим вливанням не зачало кипіти, бо оті яйці сі зварат. А нам такого не тре. Отож, вливаємо збиті яйці до молока й варимо до загустіння. Тоди знімаємо з вогню, охолоджуємо, збиваємо з маслом і перемащуємо паланиці. Лишаємо, як завжди, на ніч, жеби тісто увібрало в себе масу. А зрання заваруємо чай і вйо до роботи.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте