Сусід чухає потилицю — хочуть його діти купити хату в місті. Не їли, не пили, докупки гроші ложили, а тутка по телевізору страшат, же як витрачаєш забагато, ніж тобі держава приписала, то будуть «зайві» гроші стягувати.
Тепер хоць зо своїми забаганками не рипайсі. Хтів бідний Іван свиню продати і «Запорожця» купити, то теперка не купит, бо папірців для держави не вистачит. І правильно, нашо Іванові машина, має дві ноги, то най на них сі рухає. Я такво телевізор часом сі подивлю, то не знаю, чи тішитисі, же нова влада за людей дбає, чи плакати. Хоць і телевізор не годен толком дивитисі. Тілько включив, як світло пропало. І правильно. Сиди, старий, у штирох стінах, не забивай голову дурницями. Але не забудь за тії штири стіни заплатити податок, каждий метр ті порахуют, на якім жиєш ти чи твій пес. Газ подорожчав — і то добре. Бо нащо тобі, українцю, багато їсти варити. Рознесе, як Панькову корову. А так всі хвігурні і стрункі. І не тре буде сі лічити від ожиріння, бо нині лікарство дороге, пенсії не вистачит на їдну супер-пігулку. Ну, а жеби було в хаті тепліше, тре в ній побільше народу назбирати. Ото дочка хату тепер не купит, бо не вистарчит податок заплатити за «перевитрати». Тож буде жити з батьками. А там син їден, другий, а далі внуки — і всі до купки. Душ два десятки, а то й три на їдну шевченківску хату сі назбирає, тож ні газу, ні навіть патиків до п’єца не треба буде. Кажний як дихне, то тепла сі назбирає за день ого-го. Хоць на експорт давай.
О, про їдло. Я си подумав, же можна зробити з яблук оладки.
Ото вибрав штири щонайбільших ябка, помив, зняв шкірку і потер на грубій тертці, як для бурака до борщу. Вимішав із трома столовими лижками цукру, а тоди вибив до них дві яйци і знов файно вимішав. Потім висипав їдну ванільку, на кінчику ножа додав поташ, сіль і три лижки муки. Добре закалатав, аби мука в грудочки сі не збила. Тоди всипав знов муки, аби тісто було, як густа сметана. Розігрів пательню і лижкою виклав штири палянички. Смажив, як звичайні оладки. Капнув на мисочку меду, зробив си несолодкий чай і ум’яв половину насмажених смаколиків. Мій сусід любит зо сметаною, а як не встигло молоко сі скиснути, то п’є зо самим чаєм. Але то нема різниці, з чим вприкуску оладки їсти. Головне, аби вони легко сі лигали.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте