Християни готуються зустрічати одне з найголовніших свят, яке входить до числа дванадесятих. Воно має кілька назв: День Святої Трійці, П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, або ж Зелена неділя, та нагадує нам про три єдині прояви, образи Бога.
Згідно із символом віри, прийнятим на Першому Нікейському соборі, Бог має три особи: Бог-Отець, Бог-Син і Бог Дух Святий; всі ці особи є, однак, єдиним Богом (різними його проявами), і кожна з них є повністю всемогутнім та єдиним Богом (а не частиною Бога), і серед цих осіб нема більшої або меншої. Бог визнається всемогутнім, вічним і безмежним.
Одну з назв свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів. П’ятидесятницею цей день називають тому, що подія трапилася на п’ятдесятий день після Воскресіння Христа. Перед своїм поверненням на небо Він наказав учням залишатися в Єрусалимі та дочекатися обітниці Божої — охрещення Святим Духом. На десятий день після Вознесіння апостоли разом із Господньою Матір’ю перебували в одній світлиці. Раптом, як розповідає євангеліст Лука у книзі «Діяння святих апостолів», «нагло зчинився шум із Неба, ніби буря раптово зірвалася і переповнила увесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. А коли оцей гомін зчинився — зібралося безліч народу, та й дивувалися, бо кожен з них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!.. Усі ж побентежилися та й дивувалися, та й казали один до одного: «Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен з нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?.. — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!»
Перший день П’ятидесятниці, неділю, церква присвячує переважно на славу усієї Пресвятої Тройці, і цей день у народі називається Троїцьким Днем. Другий же, понеділок, — на похвалу Духа Святого, від чого й зветься він Духовим Днем. Духовна символіка дня П’ятидесятниці полягає в тому, що Зіслання Святого Духа має статися у серці кожного християнина як акт довершеності Божого спасіння.
Що ж до народних звичаїв, то наші предки були переконані — на Трійцю не можна купатися в річках і озерах, бо втоплять русалки. Вірили й у те, що в цей празник зелень має особливу силу, яка захищає житло від зла. Недарма існує повір’я, що Зелені свята вшановують створення всесвіту — цього дня Господь сотворив Землю і засіяв її рослинністю. Саме тому досі зберігся звичай на Трійцю оздоблювати домівки гіллям дерев та зіллям.
Та варто зважати й на те, що вже кілька років Бюро Української греко-католицької церкви з питань екології просить вірян не захоплюватися надмірним озелененням оселі та подвір’я, що калічить дерева й шкодить природі. Набагато ліпше, запевняють священики, надати перевагу святковому богослужінню і молитві.
Підготувала А. ЗИМНЕНКО
Фото авторки
Прокоментуйте