Обіцяв сусід жінці, же теперка він буде варити вдома їсти, бо вона не вміє, натомість жінка най сама свиням їсти дає, поки він коло плитки стояти буде. Ну от надягнув фартух із написом «шеф-кухар», походив по хаті, покрасувався коло дзеркала та й пішов на кухню.
Довго він там не всидів: спершу почали салютувати шкварки, а далі пішов дим.
Жінка сі подивила на тую комедію, закинула сусідові шкварки за комір та й відправила до свиней. Так він із тим фартухом «шеф-кухар» поволік путні до хліва.
Я си згадав тую байку, як той же сусід мені кілька днів після того вечором розказував, же в парламенті злапали на кнопкодавстві депутата від нашої області. У Раді за Януковича колись він гордо носив футболочку з написом «Голосуємо особисто», навіть помагав трибуну блокувати, аби регіонали не змогли кнопкодавити. Аж вибори пройшли, і хлоп забув про свої обіцянки. Каже сусід: «Ше й показали то всьо: отакво стоїт, їдною рукою натиснув кнопку, а потім прапорцьом прикривсі і хап — натиснув на другу кнопку!»
І що ж то за тих кілька років так сі змінило, же можна йти проти закону? Так тяжко сі стримати? Певно, же тяжко; легше на сцені м’язами грати і штанги піднімати, ая-ая. Ех, «шеф-кухарі» ви наші… Вічно якусь кашу заварите непутящу.
А ми тим часом замість каші будемо варганити медівники. Зараз липень, бджоли на цвітові сидять, ласуют. Тож ми си можемо на тому медові медівника замедити.
Дві яйци і ще їден жовток збити з 200 грамами цукру, додати чайну лижку кориці, пів чайної лижки соди, погашеної столовою лижкою оцту. Додати розм’яклих 250 грамів масла чи маргарини, 200 грамів меду і штири склянки муки. Замісити тісто, поставити на декілька годин у холод, най сі «настоює». Тоди поділити його на штири частини, розкачати завтовшки в півсантиметра. Викласти на бляшку, посипану мукою, і пекти 15—20 хвилин при температурі 200 градусів.
А крем робим так: 200 грамів масла збиваємо 250 грамами цукрової пудри, тоди поступово додаємо сметану (всього 200 грамів). Окремо наладьте в слоїчку 200 грамів джему, бажано кисленького. Готові коржі змащуємо тоненько джемом, а поверха — кремом. Складаємо їден на другий, зверха вимащуємо решта крему і посипаємо чи потертою чоколядою, а чи кришками з коржів. Найліпше, аби медівник постояв добу в зимнім місцю, тоди він добре сі просочит.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте