Ми довгі роки звикли бачити дівчат і жінок в національному вбранні хіба що на сцені. Навіть давній український весільний стрій з роками замінили вельон і біла сукня. Та з перших літ незалежності України люди почали вдягати вишиванки. Спочатку — одиниці, на великі свята, весілля, тож це завше впадало у вічі.
…У мальовничому волинському селі вирувало весілля. Дівчата прийшли в імпортному одязі, з короткими модними стрижками. Тільки Оленка (в селі її називали Мавкою за довге русяве волосся і зелені очі) вбралася у вишиванку. Всі на неї дивилися. Хто захоплено, хто — як на дивачку. Дівчата в джинсах поглядали скоса й пирскали зо сміху.
Оленка саме закінчувала школу, мріяла вивчитися на вчительку. І на цьому весіллі в неї з першого погляду закохався дружба. Олег закінчував медичний університет. Хлопець зовсім забув про свою дружку і весь час танцював з Мавкою у вишиванці.
— Цікаво, він в Оленку закохався чи в її вишиванку? — штрикали дівчата «зраджену» дружку. А в тієї аж сльози навернулися на очі, бо так їй сподобався той міський лікар…
Того ж року Оленка вступила до педагогічного інституту, а вже на другому курсі вийшла заміж за Олега. Все село шуміло: Мавка віддалася не за кого-небудь, а за лікаря-кардіолога, їде жити до нього в Рівне!
І відтоді в Оленчиному селі всі дівчата почали вдягати вишиванки не тільки на весілля, а й на дискотеки з надією зустріти свого судженого. Та, як кажуть у народі, не завжди в середу Петра — часом і в четвер…
Марія ПОЖАРНЮК
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте