Вона може розказати нам дуже багато, адже у ній закодований певний зміст. У кожної — свій, неповторний, якого не віднайти в іншій вишиванці.
Сорочка від вроків, вишита шовком, «білим по білому», з тризубом, — такі й багато інших зразків сорочок можна оглянути в Борщівському обласному краєзнавчому музеї. Тут діє виставка давньої народної сорочки Борщівщини.
В експозиції представлено близько 80 найяскравіших зразків «борщівської сорочки», вишитих чорною бавною. Особливо унікальними й неповторними є святкові жіночі й чоловічі сорочки 20-х—30-х років минулого століття. Вони представляють майже всі населені пункти район і становлять найчисельнішу частину фондової етнографічної колекції музею. Тут зібрано повноцінну збірку народного одягу зі своєрідними елементами форм і орнаментики, які були характерними для місцевого населення.
Серед колекційних раритетів на особливу увагу заслуговують сорочки із Юр’ямполя, Олексинців, Більче-Золотого, Пищатинців, Устя, Гермаківки, Сапогова, Висічки, Вербівки, Худиївців, Вовківців і Шупарки. Орнаментальна композиція у вигляді рослинного або геометричного мотивів розміщена на уставці, по всьому рукаві, на грудях, по обидва боки пазухи. Вишивка виконана техніками колодки, битим, верхоплут, касафор, мережка та інші. На багатьох сорочках присутнє оздоблення бісером, стеклярусом, «хіром». Все це разом надає сорочкам неповторності й ошатності.
У музейній збірці є чимало сорочок, які походять з одного села і, на перший погляд, дуже подібні між собою. Насправді ж, досліджуючи ці зразки, можна простежити індивідуальність вишивки в межах характерної традиції того чи іншого населеного пункту. Це можна побачити на прикладі експонатів з Вовківців, Кривчого, Турильчого, Бабинців.
Найдавнішою в колекції є сорочка з Горошової, яка датується приблизно 1890 роком.
До цікавих екземплярів можна віднести сорочку з села Юр’ямполя з мотивом-оберегом від вроків. Це вишитий чорною бавною, не чітко виражений візерунок з правого боку, нижче пояса. Переважно такі обереги шили на обрядових сорочках, наприклад, весільних.
Оригінальною є сорочка з села Вовківців, яку вишито натуральним шовком. Можна стверджувати, що власниця цієї сорочки була досить заможною особою, адже цією коштовною ниткою мали змогу вишивати не всі.
На виставці представлено також зразки чоловічих сорочок, зокрема з Мельнице-Подільської округи й центральної частини району. Серед тих, що вишиті кольоровими квітковими букетами з домінуванням чорного кольору, вирізняється сорочка з Борщева. Вона датується 20-ми роками минулого століття. Оригінальність її в тому, що в рослинному орнаменті вміщено зображення української символіки — тризуба. В умовах польського панування, а пізніше — і радянського, коли під забороною перебувало все українське, одягати таку сорочку було небезпечно. Саме ця вона є свідком високої національної свідомості й патріотизму її власника.
Особливої уваги заслуговують сорочки, шиті «білим по білому», з Боришківців, Шишківців і Сков’ятина.
Стіни виставкових залів прикрашають чорно-білі світлини минулого сторіччя. На весільних або зроблених на пам’ять сімейних фото наші земляки в неповторному традиційному одязі Борщівщини. Убрання вирізняються архаїчними способами оздоблення і виготовлення. Вони є невичерпним джерелом для етнографічнорї науки.
Нині борщівська сорочка отримує друге життя. Вона знову стає модною і вабить не одну панянку придбати собі таке неповторне вбрання. Але цих раритетів стає дедалі менше.
Нині працівники Борщівського музею своїми силами продовжують збирати останні унікальні зразки традиційного одягу жителів району. З нових надходжень на виставці представлено дві жіночі сорочки початку ХХ століття з Більче- Золотого, подаровані братами Чолканами, сорочка з Окопів, подарована О. Вавриком, дитяча хлоп’яча сорочка зі Стрілківців, яку передала М. Макогонюк.
Виставка діятиме до кінця вересня.
Леся ГРАБИК,
головний зберігач фондів Борщівського обласного краєзнавчого музею.
Фото з архіву авторки
Прокоментуйте