У швейцарському місті Локарно на базі єдиної в Європі клініки, що займається гомеопатичним лікуванням онкологічних та інших важких захворювань, нещодавно відбулася міжнародна конференція гомеопатів. Керівник клініки Даріо Спінеді та лікар з Індії, президент Міжнародної гомеопатичної ліги Алок Парік ділилися із колегами досвідом лікування онкозахворювань гомеопатичними препаратами. Їздив його переймати і наш краянин, лікар-гомеопат з Тернополя Ігор Яросевич. Це й стало приводом порозмовляти з ним на тему гомеопатії, про яку всі говорять і мало хто знає, що воно таке.
— Ігоре Васильовичу, прийнято вважати, що з важкими недугами має боротися традиційна медицина.
— Гомеопатія жодним чином не протиставляє себе традиційній. Якщо онкохворий лікується променевою або хіміотерапією чи його прооперували, то гомеопатія знімає побічну дію такого лікування, відновлюючи життєві сили організму до зцілення. Нас навчали, як правильно призначати гомеопатичні препарати онкохворим. Були на конференції пацієнти, від яких традиційна медицина відмовилася, а завдяки гомеопатичній у них зникли метастази і пухлини. Ми слухали доповіді колег, котрі мають великий досвід у лікуванні онкозахворювань і можуть похвалитися добрими результатами.
— Якщо гомеопатія має позитивний досвід навіть у боротьбі з онкохворобами, то чому вона досі не визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я?
— Гомеопатія — це велика альтернатива фармацевтичному бізнесу. Її лікування обходиться пацієнтові не так дорого, як алопатичне, а нашим світом керують гроші. Що б там хто не казав, а гомеопатія лікує і буде лікувати не залежно від того, вірять у неї чи ні. Вона існує вже майже 220 років, із часу виходу в світ першої монографії її засновника Кристіана Ганемана. Традиційна й альтернативні медицини мають поєднуватися і допомагати пацієнтові, не забуваючи про свій основний принцип — «Не нашкодь!»
— А хіба гомеопатичними препаратами можна нашкодити?
— Ні, але їх повинен призначати фахівець — лікар, котрий закінчив курси чи школу для гомеопатів. Для кожного пацієнта він підбирає певний препарат на основі докладного опитування щодо історії хвороби, психоемоційного і фізичного стану, факторів, які могли сприяти виникненню захворювання. У гомеопатії багато залежить від фахівця, бо тут не ставиться діагноз. Діагноз — це призначення препарату.
— Гомеопати справді вважають, що хвороби зароджуються на рівні психіки?
— Є багато різних чинників. У гомеопатії існує вчення про міазм — це певна вроджена схильність людини до того чи іншого захворювання. Зовнішні фактори лише пришвидшують його виникнення. Кілька людей можуть перебувати в середовищі шкідливих чинників, але один хворіє, а інший — ні.
— Гомеопатія може зменшити ризик захворіти?
— Так. Наприклад, майбутні батьки можуть оздоровитися гомеопатичними препаратами перед зачаттям дитини. Майбутня мама може вживати гомеопатичні ліки, які покращать перебіг вагітності й зменшать ризик виникнення захворювань у дитини.
— Побутує думка, що гомеопатичне лікування тривале.
— Вона помилкова. Зазвичай усі звикли хронічні захворювання заліковувати протягом двох тижнів у лікарні, пригасити симптоми до наступного разу. А гомеопатія дає змогу забути про недугу назавжди за місяць, півроку чи рік. То що триваліше?
— Але якщо в малої дитини висока температура, то не кожна мама зважиться лікувати її гомеопатичними засобами.
— У мене є пацієнти, які раз спробували гомеопатію і вже постійно звертаються до неї. Нурофеном неможливо вилікувати хворобливий стан, що супроводжується високою температурою. При вірусі взагалі не можна давати нурофен. Гомеопатія стимулює захисні сили організму, щоби він сам боровся зі своїми проблемами. Зрештою, температурні стани бувають різними. В одних — сухий жар, неспокій, страх — тоді гомеопат призначає один препарат. В інших — висока температура супроводжується пітливістю, почервонінням щік, розширенням зіниць — отже, потрібен другий препарат. Якщо гарячка викликає марення чи ще глибші симптоми — фахівець призначить третій засіб. Основний принцип гомеопатії — принцип подібності. Гомеопатичний препарат викликає маленьку штучну хворобу в організмі — і він активізує свої сили в боротьбі з основною недугою.
— Чи всі люди чутливі до гомеопатії?
— Є дуже чутливі, а є слабо чутливі, хоча гомеопатія і на них діє. В цій науці існує поняття життєвої сили — від її активності залежить реакція організму на ліки.
— Якими методами діагностики послуговується гомеопат?
— Основний — докладне опитування пацієнта, деталізація скарг. Потрібно знати, де болить, як, коли, після чого, від чого стає легше, а від чого — гірше. Враховуються хвороби батьків пацієнта, його конституція, характер, спосіб життя. Є, наприклад, хвороби, викликані нещасним коханням, образами, страхами.
Гомеопатія не спеціалізується, як традиційна медицина, — вона лікує весь організм. Навіть може згладити певні риси характеру людини, змінити її поведінку, а отже, й долю. Якось я допомагав одному пацієнтові пережити розрив з коханою (у гомеопатії є препарати від хвороб внаслідок нещасного кохання), тож він згодом проявив активність в інших сферах життя і досягнув результатів.
— Може, це був ефект плацебо?
— Багато скептиків так вважає, але доведено, що гомеопатія діє на тварин, на немовлят, на рослини. Я сам проводив експеримент із зерном: те, до якого додав гомеопатичний препарат, проростало краще. На мікрорівні принцип дії гомеопатії активно досліджується. Ефект пам’яті води вже науково доведений. Але ефективність гомеопатичного препарату неможливо доводити на групі людей, як у традиційній медицині. Бо в гомеопатії пацієнти з однаковим діагнозом будуть отримувати різні препарати.
— Які важкі недуги вам особисто вдавалося вилікувати?
— Різні, серед них астма, псоріаз, безпліддя, імпотенція, мастопатія, заїкання, мігрень, епілепсія тощо. Успіх залежить від різних чинників, і також успіхом можна вважати призупинення прогресування недуги і покращення стану пацієнта, особливо якщо це не досягалося іншими методами.
— Нині осінь. Багато мам стурбовані тим, що діти часто хворіють. Що робити?
— Якщо є схильність до застуд, можна дати препарат на випадок появи перших симптомів. Він відразу зупинить хворобу. Якщо дитина дуже хвороблива, можна призначити планове профілактичне лікування. Кожен випадок індивідуальний.
— Як бути здоровим у будь-якому віці?
— Вести здоровий спосіб життя, не навіювати собі захворювання, не впадати в страх перед ним, не зловживати хімічними препаратами без потреби, не подавляти захворювання, якщо нема його сильних проявів. І не займатися самолікуванням.
— Це важко, адже телереклама чи не кожному дає впевненість у тому, що він сам собі лікар.
— Настільки агресивна реклама фармацевтичних препаратів — велика біда для України. Наші люди приходять до аптеки, як у продуктову крамницю: «Мені аспірин зі смаком лимона», «Мені щось від кашлю зі смаком смородини». А в більшості країн Європи препарат без рецепта не купиш — і так повинно бути.
Ліля КОСТИШИН
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте