Ще рік тому екологи занепокоєно спостерігали за природними катаклізмами на Тернопільщині. Посуха річок, озер та криниць у літню пору змушувала людей шукати вихід з цих ситуацій.
Всі сподівалися, що наступного року більше цього не повториться. Але природа робить все по-своєму. Хтось уже був готовий до нових випробувань, а хтось – ще ні.
У селі Глібові Гусятинського району цього року з проблемою нестачі води у криницях стикаються вперше. Люди говорять, що роками з водою все було гаразд, проте нині ситуація змінилася. Тепер хтось чистить криниці або ж копає їх іще глибше, а хтось шукає природній ресурс у місцевій башні.
– Пригадую, що колись вода прибувала не лише у криниці, а й у льох. Коли діти були ще малими, я ставила їх всіх рядочком, та й по відерку ми один одному передавали, – розповідає пенсіонерка Ганна Кисіль.
Жінка бідкається, тому що лише по 3-4 відра може отримати на день зі своєї криниці. Звісно, жителі вулиці розуміють, що добре хоч такі надходження є. Але при цьому не слід забувати про домашнє господарство, худобу, яку теж потрібно чимось напувати.
– Останні два роки ми маємо невеликий період засушливості. Спека – основний з чинників зростання сухості клімату, – розповідає доцент кафедри географії ТНПУ ім. В Гнатюка Мирослава Питуляк. – Саме зменшення кількості опадів призводить до низького рівню підземних вод. Тому що основним джерелом їх є поповнення за рахунок атмосферної вологи – дощами, снігом, які підтримують при цьому баланс. Окрім цього, хаотичне втручання в підземні води теж призводить до їх зниження.
Науковець додає, що це лише загальнонаукові міркування, бо для вирішення та пояснення ситуації слід робити конкретне дослідження на місцевості. Але не слід забувати, що природа є теж живим організмом, який іноді потребує відпочинку.
Тетяна СКИБА,
студентка факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте