Мій повнолітній син мав нещастя зійтися з жінкою, набагато старшою за нього. Вона взяла сина на роботу у свою фірму і стала оформляти на нього кредити. Через деякий час до нас почали телефонувати працівники банків і вимагати повернення боргів. Коли мій чоловік дізнався про це, то помер від інфаркту. Синова «подруга» спочатку погоджувалася погасити згадані борги, але потім стала заперечувати свою причетність до цієї афери. Накричала на мене. Як наслідок, я опинилася в лікарні, хворію досі.
Тепер син безробітний. Борги залишилися. Нам постійно погрожують колектори. Синова «подруга» за нас забула. Невдовзі я дізналася, що ця аферистка в такий же спосіб обкрутила свого чоловіка, який тепер перебуває в місцях позбавлення волі.
Що робити?
(Лист надійшов від мешканки Тернополя. В листі вказані її ім’я, а також ініціали, посада і місце роботи жінки, яку авторка звинувачує в шахрайстві. З етичних міркувань ми не наводимо цих відомостей).
За договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов’язується повернути їх. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей (стаття 1046 Цивільного кодексу, далі — ЦК).
Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що гроші насправді не були одержані ним від позикодавця, або були одержані у меншій кількості, або договір позики був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, або під впливом тяжкої обставини (стаття 1051 ЦК).
Відповідно до статті 230 ЦК, якщо одна із сторін навмисно ввела другу сторону в оману щодо істотних обставин договору, то такий договір визнається судом недійсним. Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки в подвійному розмірі та моральну шкоду.
Схожа ситуація, коли договір був укладений під впливом насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Отже, ваш син може оспорити в цивільно-правовому порядку договори позики, укладені від його імені. Для цього йому треба звернутися до суду з позовом про визнання таких договорів недійсними, надати відповідні докази: свідчення, документи, аудіо- чи відеозапис тощо.
Крім того, можна звернутися в поліцію м. Тернополя з письмовою заявою про притягнення «аферистки» до кримінальної відповідальності за шахрайство. Не виключено, що вона не вперше діяла за домовленістю з працівниками банків.
А на колекторів менше звертайте увагу. Якщо будуть набридати, шукайте від них захисту в поліції.
О. ЗВАРИЧ,
юрист газети.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте