Ігор Костенко — 22-річний Герой Небесної сотні — навчався на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, працював спортивним журналістом видання «СпортАналітик» і був редактором української вікіпедії. Хлопець — родом із села Зубреця Бучацького району. Загинув 20 лютого під час протистояння на вулиці Інститутській.
Ігоря було посмертно визнано кращим вікіпедистом та освітянином року. Батько Героя Ігор Костенко каже, що про професійне захоплення хлопця в сім’ї не знали: «Те, що Ігор так активно займався вікіпедією, для нас було відкриттям. Ми дізналися про це після смерті дитини. Упродовж двох років він написав понад 280 статей і зробив більше 1600 поправок. Засновник вікіпедії Джиммі Вейлз присудив Ігорю посмертно звання Вікіпедиста року-2014, на той час мій син був єдиним українцем, удостоєним такої нагороди».
«Він був справжнім лицарем, про яких ми читаємо в історичних романах, повістях. Ігор був борцем, — розповідає подруга Ігоря Віра Пасішнюк. — Ми познайомилися на Майдані, хоча вчилися разом на одному факультеті. Ігор рвався завжди вперед, завжди захищав нас, дівчат. Пригадую, коли почалися серйозні бої, казав, щоб ми залишалися вдома. Ігор точно усвідомлював, чому він був на Майдані, чого він прагнув, завжди оберігав своїх рідних, не розповідав їм усього. Дуже переживав за бабусю, дідуся, сестру. Він справжній Герой Небесної сотні, людина, яку покликали нас захищати небеса».
У 2014 році на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відкрили меморіальну аудиторію імені Героя, а у 2018-му на подвір’ї цього факультету на честь Ігоря встановили пам’ятник. Для його спорудження зібрали добровільні пожертвування, організувавши благодійні ярмарки. Автором проєкту погруддя Герою Небесної сотні Ігореві Костенку є український скульптор, монументаліст Володимир Цісарик.
«Ігор був хорошим студентом. Любив історію, основи права України, інформатику. У цих предметах він дуже добре себе проявив. Його любов до України, патріотизм були очевидними»,— розповідає декан географічного факультету ЛНУ імені І. Франка Володимир Біланюк.
«Майдан однозначно переміг, — наголошує Віра Пасішнюк. — Ми не маємо права зупинятися і зневірюватися. Звісно, є втома і розчарування, але розчарування не тому, що нам не вдасться, а тому, що ми не знали, якою високою буде ціна і скільки часу знадобиться для досягнення мети. Ігорю хочу подякувати за те, що досі додає нам сили і мотивації. Можна йому подякувати і за те, що навіть після смерті об’єднує, згуртовує нас, думка про нього і всіх Героїв не дозволяє нам розійтися та здатися. Впевнена, Ігор хоче, щоб кожен з нас вів боротьбу на своєму фронті».
Тамта ҐУҐУШВІЛІ.
Фото надала Віра Пасішнюк.