Час працює на помісну церкву

Час працює на помісну церкву

Одразу після Об’єднавчого собору, зі створенням Православної церкви України та обранням її предстоятеля, почались переходи церковних громад з УПЦ Московського патріархату до нової помісної церкви. Люди збираються на збори, голосують і здебільшого дружно ухвалюють рішення. За неповних півтора місяця таких переходів відбулося більш як сотня.

Найбільше їх на Вінниччині, понад тридцять. Це й зрозуміло. Тут великий авторитет у митрополита Вінницького і Барського Симеона (Шостацького), який брав участь в Об’єднавчому соборі та був обраний постійним членом синоду помісної Православної церкви України. І хоч вчорашні його «побратими» з Московського патріархату називають владику Симеона «зрадником» та «іудою» і всіляко перешкоджають переходу громад, приклад митрополита додає впевненості його пастві.

Активізувався цей процес і в західних областях, зокрема на Тернопільщині. У нас від початку року вже дев’ять громад з підпорядкування Московського патріархату перейшли до помісної Православної церкви України. Першими це зробили дві громади в Трибухівцях Бучацького району — парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці та Успіння Пресвятої Богородиці. За ними у лоно української помісної церкви влилися дві громади на Шумщині — парафії Покрови Пресвятої Богородиці у Кордишеві та Успіння Пресвятої Богородиці в Онишківцях, а також парафія Преображення Господнього села Гніздичного Збаразького району. Днями ж архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор видав укази про прийняття до Православної церкви України ще трьох парафій — Святої Трійці села Розтоків Кременецького, Святої Великомучениці Параскеви села Радошівки та Святого Георгія Побідоносця села Брикова Шумського районів. А минулої п’ятниці до складу Православної церкви України прийнято парафію Різдва Пресвятої Богородиці Суража, одного з найбільших сіл Шумського району. За зміну канонічної належності громади проголосувало близько 900 мешканців (90 відсотків громади). Ця парафія стала п’ятою в Шумському районі та дев’ятою в області, котра приєдналася до незалежної Української церкви.

«Ці громади оформили пакет документів, звернулися в єпархіальне управління з тим, що вони хочуть приєднатися до Православної церкви України, — каже владика Нестор. — Окрім цього, знаю про ще декілька громад, які вже провели збори, але ще не звернулися до єпархіального управління. Активно відбуваються збори парафіян, люди збирають необхідні документи, що свідчать про бажання приєднатися до Православної церкви України. Тобто процес триває. Тернопільщина чітко займає позицію єднання в Українській церкві».

До слова, за повідомленням управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей облдержадміністрації, у підпорядкуванні РПЦ на Тернопільщині залишається ще понад сто громад.

Відрадно (в добрий час сказати), що процес цей у нас відбувається демократично, мирно. Громади вільно роблять свій вибір про перехід до єдиної помісної Православної церкви України. У згадуваній Вінниці, скажімо, усе складніше. Як повідомляють ЗМІ, з початком січня майже на кожні сільські збори, де громади планують вирішувати «церковне» питання, приїжджає група зі священиками Московського патріархату та «спортсменами», і намагається ті збори зірвати. У Писарівці вони навіть побили тамтешнього сільського голову та дільничного інспектора, що став на його захист.

Не хоче церковна Москва здавати своїх позицій в Україні, ой як не хоче. Природний процес переходу своїх вірних до автокефальної Української православної церкви іменує не інакше як захопленням. Ось що написав про це на своїй сторінці у Фейсбуці відомий український релігієзнавець Юрій  Чорноморець: «Зайшов на сайт МП. Скрізь у них захоплення, навіть там, де голосування було 177 на 8. І що тут поробиш, як взагалі вони не розуміють, що таке вільне волевиявлення громади. Для них це якесь небачене ніколи явище. До речі, це ті самі люди, які всьому світові розповідають про соборність, свободу та любов у спільнотах як ознаку православ’я. Цікаво, коли у них система церковного кріпацтва буде скасована і коли їх козачкам у світі перестануть вірити? Вже давно пора зрозуміти, в чому суть РПЦ, а в чому — фігові листочки на прикриття цієї суті».

Можна почути й таку думку, що понад сто громад, які перейшли вже до Православної церкви України, це не так і багато. Думалось, що цей процес буде активнішим, швидшим. Але, на мій погляд, хай іде усе, як іде. Людям потрібен час, щоб подумати, усе зважити, адже доводиться ухвалювати доленосне рішення. І не треба їх підганяти. А от відгородити їх від церковних «тітушок» необхідно. А то зійде з рук раз, вдруге, розпережуться ще більше. А час працює на помісну церкву. Чи не щодня надходять повідомлення про все нові й нові переходи громад до ПЦУ. Почалось це із західного регіону і котиться на схід. Ось уже і в Одесі дві громади перейшли, і в Кропивницькому…

У Запоріжжі першою до Православної церкви України влилася та громада, яка ще рік тому вийшла з Московського патріархату після скандалу з відмовою відспівати дворічну дитину, хрещену в УПЦ Київського патріархату. На Донеччині священики УПЦ(МП) приходять до українських священиків «у розвідку», розпитують що і як. До автокефальної Української православної церкви перейшов і перший священик на Луганщині. Поки що тільки священик, а громада Веселого роздумує. І це буквально за 30 кілометрів від кордону з Росією. Отець Володимир Маглена більшу частину життя займався бізнесом, священиком став перед війною. Церкви в селі не було, її облаштували в колишній амбулаторії місцевої лікарні. Рішення про перехід до ПЦУ він ухвалив ще кілька місяців тому, але не знав, як сказати про це громаді, боявся, що люди розвернуться і підуть із церкви. Проте на Водохреще він таки сказав їм про своє рішення. І жоден з парафіян не пішов, всі залишились на подвір’ї. А тим часом мешканці міста Старобільська, які їздили на свята до церкви у Веселому, створили релігійну громаду в себе і запропонували отцю Володимиру взяти її під свою опіку. За церковними канонами, щоб перейти до церкви остаточно, священик має співслужити з її єпископом. Отець Володимир зробив це в Києві з митрополитом Олександром  (Драбником).

І вже зовсім останні новини: Президент Петро Порошенко підписав закон про порядок зміни підлеглості релігійних громад. Він упорядковує перехід до Православної церкви України тих парафій, де голоси розділилися. А виконувач обов’язків директора Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий звернувся до Блаженнійшого Епіфанія з проханням взяти під опіку капличку Святого Володимира на антарктичній станції «Академік Вернадський». Це найпівденніша у світі культова споруда. Звели її на станції 2011 року.

Галина САДОВСЬКА.

Фото з вільних джерел