Відповідно до пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи — підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року в строки, встановлені ним для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Про це нагадали в головному управлінні ДФС у Тернопільській області.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними в книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується (підпункт 177.5.1 пункту 177.5 статті 177).

Згідно ж із пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, установлених ним.

Однак якщо фізичною особою — підприємцем несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу.

Пунктом 126.1 статті 126 установлено, що в разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 статті 126) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Окрім того, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 Кодексу, — після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129).

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 на суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення в його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, з розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи сказане, до фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування за несплату або несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання, визначеного ним у річній декларації про майновий стан та доходи, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

Фото сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області