Підпункт 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов’язує платника податків подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг — пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку). Про це нагадали в головному управлінні ДФС у Тернопільській області.
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2010 року за номером 1233. Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які, відповідно до Податкового кодексу, не сплачують податки та збори до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (пункт 1 порядку).
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори в зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком (пункт 2 порядку). Звіт подається за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом сорока календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.
Згідно з підпунктом 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення пункту 140.4 застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.
Розрахунок пільги з податку на прибуток, передбаченої підпунктом 140.4.2 пункту 140.4, здійснюється на підставі показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року за номером 897 зі змінами та доповненнями та рядка 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
При самостійному виявленні платником податку неврахованої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового року, платник податку має право відповідно до статі 50 Кодексу виправити таку помилку шляхом подання уточнюючої декларації або додатка ВП до декларації, в залежності від обраного способу виправлення помилок.
Якщо платником податку на прибуток самостійно (або контролюючим органом) за попередній податковий (звітний) рік (квартал) виправлено неврахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, що зменшує позитивне значення об’єкта оподаткування, то на зменшену суму податкового зобов’язання з податку на прибуток нарахування штрафних санкцій та пені Податковим кодексом не передбачено.
Поряд із цим платник податку на прибуток, який не користувався пільгою, передбаченою підпунктом 140.4.2, та не подавав звіт у встановлений пунктом 3 порядку строк, зобов’язаний подати його за попередній звітний рік (квартал), за результатами якого самостійно виявлено (або контролюючим органом) не задеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування минулого податкового року (у тому числі, якщо до платника вже було застосовано відповідальність за неподання звіту за цей період).
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту за період, в якому суб’єкт господарювання користувався податковими пільгами, передбачена пунктом 120.1 статті 120 Кодексу та статтею 163 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, якщо звіт подано з порушенням строку за період, за який до нього вже застосовано відповідальність за неподання звіту, то повторно штрафні санкції (за несвоєчасне подання звіту) не застосовуються.
Фото сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області