Відповідно до пункту 189.2 статті 189 Податкового кодексу України вартість тари, що, згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування податком на додану вартість не включається. Якщо ж у строк більше ніж дванадцять календарних місяців із моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, її вартість включається до бази оподаткування отримувача.

При цьому, згідно з пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року за номером 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за номером 137/28267 із змінами та доповненнями, до розділу А податкової накладної вносяться дані щодо зворотної (заставної) тари. Вартість тари визначається в договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі X як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.

Тобто, якщо з будь-яких причин у строк більше ніж дванадцять календарних місяців із моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, то її вартість включається до бази оподаткування отримувача. А отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць із моменту надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з вартості зворотної тари, скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, яку залишає в себе.

У постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у випадку неповернення зворотної тари не виникають.

Фото сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області