У номері за минулу середу «ВЖ плюс» доволі детально розповіло, як в умовах карантину тренуються вдома тернопільські спортсмени. На одній із світлин, зокрема, було зображено і «бій із тінню» у виконанні молодої, але вже доволі відомої боксерки, кандидатки в майстри спорту Каріни Вовк.

Улюбленим нині своїм видом одноборств студентка факультету фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка розпочала займатися в Тернопільській ОДЮСШ із літніх видів спорту. А нині вдосконалює майстерність в обласній ШВСМ під керівництвом випускника згаданого вишу Руслана Фірмана.

— Він і став вашим першим наставником? — цікавлюся в героїні інтерв’ю.

— Та ні. Ще в другому класі пішла на боротьбу. Тоді до нашої школи завітала тренерка Тернопільської КДЮСШ №1 Вікторія Свинарик, аби набрати групу початківців. Одного разу пішла, мама дозволила. А після кількох тренувань відчула, що заняття мені подобаються. Оскільки є такі види спорту, займаючись якими, відчуваєш: нестрашно вийти по вечорах на вулицю. Адже зможеш захистити себе. І відтоді залишилася в боротьбі аж на десять років.

— Чому ж тоді змінили її на бокс?

— Через травму ноги. На той час закінчила одинадцять класів у спортивному училищі в Броварах на Київщині. На вибір вплинув, мабуть, той фактор, що в спеціалізованому класі навчалася разом з юнаками-боксерами.

— А в Броварах чому не залишилися?

— Після трьох років захотілося повернутися додому. Особливо з огляду на те, що вирішила вступати в рідному місті на факультет фізичного виховання педагогічного.

— Як родичі сприйняли доволі несподівану зміну виду?

— Нормально, мама завжди підтримує, каже: хочеш — то спробуй. Навіть попри певні переживання, що бокс — доволі таки небезпечний вид. Тато, брат, сестра теж мене підтримують.

— Наскільки розумію, нині бокс для вас — це всерйоз і надовго.

— Загадувати, звісно, не варто. Але вже відчуваю, що знайшла те одноборство, яке мені дуже подобається. Тому й завдання цілком серйозні — виконати норматив майстра спорту, завоювати право виступити на чемпіонаті Європи. Багато всього ще хочеться досягнути.

— Та й звання кандидатки в майстрині, без сумніву, не за красиві очі присвоюють…

— Удалося стати призеркою чемпіонату України серед жінок віком до 22 років. Перед тим — бронзовою призеркою юніорського чемпіонату. Піднімалася і на п’єдестали пошани всеукраїнських та міжнародних турнірів.

— У ваговій категорії до…

— П’ятдесяти семи кілограмів. Конкуренція, самі розумієте, ще та. Адже в найлегших вагових категоріях найбільше учасниць. Причому зазвичай у них техніка ведення відіграє куди більшу роль, аніж сила удару.

— Здається, колишній головний тренер збірної України Дмитро Сосновський стверджував, що для того, аби підготувати атлета, який зможе стати конкурентоздатним на чемпіонатах світу чи Олімпійських іграх, необхідно півтора десятиліття. А скільки ви займаєтеся боксом?

— Півтора року.

— Тобто загадувати, скажімо, про Олімпіаду 2024 року в Парижі зарано?

— Час покаже. Головне, на мій погляд, що наша боксерська група надзвичайно дружна, всі максимально сповнені бажання під керівництвом Анатолія і Руслана Фірманів досягти висот майстерності. Скажімо, брати Кордупелі. Вони легші, а, відповідно, і швидші. Я з ними навчилася боксувати.

— Є різниця між спарингами із хлопцями й дівчатами?

— Звичайно. У хлопців один бокс, у дівчат — трохи інший. Тому потрібно ставати в пару як з тими, так і з іншими. Ось Олеся Крисюк підтягує мене, хлопці також допомагають працювати над швидкістю, силою, технікою.

— Цікаво, а бували випадки, коли хлопці дозволяли собі вас спровокувати чи вдарити сильніше?

— У контактних одноборствах без цього навряд чи обійтися.

— Але у відповідь їм «прилітало»?

— Однозначно. Втім, після завершення двобоїв усі без винятку дякують одне одному за тренування.

— На завершення не можу не поцікавитися і тим, чи розглядаєте спорт як основне джерело доходів у майбутньому?

— Мабуть, так. Але в нашій країні навряд чи подібне вдасться. Не таке вже й хороше матеріальне забезпечення атлетів. Проте варто спробувати. Адже спорт, погодьтеся, це життя.

На фото: в цьому бою перемогла Каріна ВОВК.

Фото з архіву Тернопільської ОДЮСШ із літніх видів спорту.