За словами голови Державної служби якості освіти Руслана Гурака, освітня діяльність у школі — дуже динамічний процес, і закладам потрібно постійно вдосконалюватися, розбудовуючи внутрішню систему компонентів і процедур, що впливають на якість освіти учнів. Методичні рекомендації, розроблені службою для керівників закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти, допоможуть директорам шкіл визначити політику забезпечення якості у своїх закладах, сформувати внутрішню систему якості та розробити інструментарій для її аналізу.

Побачити й оцінити ефективність процесів, відстежити «додану освітню вартість», що створюється саме зусиллями закладу, якісні параметри змін можна лише за наявності власної моделі самооцінювання, що передбачає системний і комплексний підхід до аналізу своєї діяльності, а не звіт про неї. Самооцінювання спрямоване на встановлення відповідності між діяльністю навчального закладу і результатами, на визначення прогалин і перегляд пріоритетів з метою планування розвитку.

Управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області протягом березня-травня 2021 року надавало практичну допомогу 63-м школам Тернопільщини в процедурі самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

Відбувалися наради щодо організації та проведення  самооцінювання. У робочі групи увійшли заступники директорів із навчально-виховної і виховної роботи, практичні психологи, медсестри, представники учнівського самоврядування, педагоги, представники управління служби. Організовано збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою спостережень за навчальними заняттями, за освітнім середовищем, опитування учнів, їхніх батьків, педпрацівників та вивчення документації. Тобто досліджено ресурс, який обумовлює реальну здатність закладу задовольнити очікування і потреби учасників освітнього процесу.

Позитивним досвідом самооцінювання діляться керівники закладів освіти області.

Ірина Ковалінська, заступник директора з навчальної роботи Теребовлянського профільного ліцею — одного із закладів, що проводили комплексне самооцінювання, зазначає: кожен учасник робочої групи відчув свою причетність до процесів, що відбуваються в ліцеї, шляхом відстеження результатів своєї праці та колег, оцінюючи результативність освітнього процесу, ефективність використання наявних і потенційних ресурсів (якість навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення), задоволеність діяльністю ліцею з боку учнів, батьків і громади, якість підготовки випускників до ЗНО, ефективність діяльності педколективу та адміністрації щодо результативності впровадження інноваційних технологій в управлінському й освітньому процесах тощо, а також створення сучасного освітнього середовища.

На основі результатів самооцінювання відбулося звітування адміністрації перед громадськістю.

Подібний досвід є і в Мшанецькій ЗОШ І—ІІІ ступенів Тернопільського району. Директор Василь Роган розповідає, що наприкінці минулого року Мшанець увійшов до Білецької сільської ради, відтак із січня 2021-го змінився засновник школи. Це зумовило потребу налагодження співпраці із ним. Комплексне самооцінювання допомогло вибудувати шляхи взаємодії, оцінити здобутки закладу, діагностувати ті аспекти його діяльності, що потребують вдосконалення, та розробити систему заходів щодо покращення освітнього і управлінських процесів.

Оскільки самооцінювання — ґрунтовний процес, що охоплює усі аспекти діяльності закладу, відбувається за участю всіх учасників освітнього процесу, має потужний інструментарій та передбачає аналітичну обробку інформації, формування висновків та рекомендацій, то отримані результати стали відправною точкою формування стратегії розвитку на наступні роки. Результати самооцінювання — прекрасний матеріал для визначення шляхів вдосконалення матеріально-технічної бази, формування річного плану роботи.

Водночас самооцінювання стало потужним інструментом самоосвіти учасників робочої групи: педпрацівники ґрунтовно опрацювали нормативні документи, ознайомилися із нововведеннями в освітньому законодавстві, з результатами інституційних аудитів закладів освіти України, випробували нові підходи до оцінювання навчальних занять, намітили шляхи індивідуального професійного поступу, зацікавилися певними проєктами колег.

Як наслідок — перероблено та підготовлено до затвердження стратегію розвитку школи, налагоджено конструктивну співпрацю з Білецькою сільрадою, активізовано співпрацю учасників освітнього процесу, вироблено курс на якісну освіту для кожної дитини.

Самооцінювання за напрямами освітнє середовище; система оцінювання здобувачів освіти; оцінювання педагогічної діяльності вчителів; управлінські процеси закладу відбулося і в НВК «ЗОШ І—ІІІ ступенів №2-ДНЗ» м. Хоросткова (директор — Галина Ворона). Результати розглянуто на засіданні педради. Адміністрація закладу визначила шляхи його вдосконалення і переглянула пріоритети, що стануть одним із джерел для розроблення річного плану роботи на наступний навчальний рік.

Директор КЗ ТМР «Станція юних техніків» Олег Ковальчук зазначає, що на основі самооцінювання кожен педагог мав змогу промоніторити розвиток і внести корективи в подальшу освітню діяльність із підвищення іміджу гуртка та розвитку фахових здібностей.

За словами Ольги Довбенко, завідувачки Тернопільського дошкільного навчального закладу №3, самооцінювання дозволяє проаналізувати та оцінити ефективність діяльності, свої сильні і слабкі сторони, виявити недопрацювання і виправити їх.

Управління Державної служби якості освіти в області шляхом анонімного опитування директорів шкіл вивчило рівень їхнього розуміння розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти й ефективність процедур самооцінювання. І з’ясувало, що понад 80 відсотків респондентів ознайомлені з методичними рекомендаціями з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО. Майже 70% респондентів зазначили, що в їхніх ЗЗСО розроблено положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, третина з них провела комплексне самооцінювання, ще стільки ж — самооцінювання за визначеними напрямами. 85% керівників зазначили, що інформацію, отриману за результатами самооцінювання, використають для ухвалення певних управлінських рішень із метою вдосконалення внутрішньої системи оцінювання якості освіти; 82% — для визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх та управлінських процесів; 72% — для аналізу тенденцій у діяльності закладу і коригування його річного плану роботи та/або стратегії розвитку; 51% — для аналізу динаміки оцінювання діяльності закладу педпрацівниками, учнями, батьками.

Ці відповіді підтверджено і результатами самооцінювання. Заклади освіти проаналізували свій прогрес, визначили шляхи удосконалення освітньої діяльності та якості освіти на наступний навчальний рік, розробили заходи щодо вдосконалення якості освіти і освітньої діяльності, які застосовані для річного планування роботи закладу. Результати самооцінювання використані у звітах керівників закладів, проведено коригування стратегій розвитку. Це засвідчує розуміння директорами необхідності стратегічного бачення розвитку школи, запровадження дієвих моніторингів її роботи й оперативного реагування на виклики.

Результати самооцінювання обговорювалися із засновниками, адже саме органи місцевого самоврядування відповідальні за реалізацію освітньої політики та забезпечення якості освіти на своїх територіях.

Самооцінювання стає важливим елементом культури педагогічної діяльності, постійним інструментом розвитку закладу, взаємодії учасників освітнього процесу, спрямованої на досягнення успіху школи і громади.

Якісна школа — це результат спільної праці засновника, який забезпечує ресурсами, директора, котрий постійно вдосконалює якість, учителів, які розвиваються, щоб давати якісну освіту, мотивованих учнів, котрі отримують корисні навички й уміння, та батьків, які беруть участь у розвиткові школи. І самооцінювання — один із інструментів, який школа може використати вже тепер, щоб стати кращою.

Наталія МОРАВСЬКА,
начальниця управління Державної служби якості освіти в Тернопільській області.