Уродженка Теребовлі, а нині жителька Чикаго Катерина Грод перемогла у Міжнародному конкурсі краси «Lady of the World», де представляла Україну. Захід відбувся в Маямі. За корону дівчина змагалася з 15-ма іншими конкурсантками.

Про свій шлях до перемоги та реалії життя за тисячі кілометрів від Батьківщини Катерина розповіла для читачів «Вільного життя плюс».

Із другої спроби

До того як виграти «Зелену карту», Катерина Грод працювала в районній поліклініці у Теребовлі медсестрою, бо, як каже дівчина, завжди хотіла, аби її професія була пов’язана з тим, щоб допомагати людям. Коли несподівано теребовлянка стала однією із переможниць лотереї, яка дає право легально виїхати в Сполучені Штати Америки, роздумувала близько року, та все ж таки вирішила використати свій шанс.

«Полетіла я в мальовниче місто Сіетл, — розповідає Катерина. — Спочатку, звісно, було важко. Потрібно було адаптуватися до нового менталітету та життя в чужій країні. Прожила я в Америці п’ять років, усе вже було добре: я знала мову, мала хорошу роботу, але страшенно сумувала за рідними. А коли отримала запрошення на весілля брата, то взяла відпустку на пів року і полетіла в рідну Теребовлю. Вдома з рідними та близькими було так добре, що вирішила не повертатися до Америки. Отримала другу освіту, закінчивши академію керівних кадрів, та влаштувалася на роботу в Теребовлянську міську раду. Минав час, усе в мене було добре, проте часто роїлися думки, що Бог дав мені шанс виграти «Зелену карту», реалізуватися в іншій країні, а я цього не використовую. Тому після п’яти років в Україні я ухвалила рішення спробувати поїхати у США ще раз».

Цього разу дівчина вибрала інше місто — Чикаго. Там їй довелося починати все спочатку. «З другої спроби було трошки легше, бо я вже не їхала у невідомість: знала мову, розуміла, що мене очікує, як шукати квартиру, роботу. Окрім того, в Чикаго велика українська діаспора і менша різниця в часі з Україною. Тепер я з рідними на зв’язку щодня, тому морально мені набагато легше, ніж було колись, — каже Катерина. — Нині я працюю медичною асистенткою, моделлю, а також ведучою на українському незалежному радіо. Вільно володію українською, російською, англійською та польською мовами. Останню вивчила в Чикаго. У планах — вільно володіти також іспанською мовою».

Краса — в кожній

Учасницею конкурсу краси «Lady of the World» Катерина стала, щоб познайомити світ з українською культурою і показати, яка вона різноманітна та колоритна.

«Відбувався конкурс уперше, — розповідає Катерина. — І я дуже раділа, що мала можливість представити на ньому Україну. А ще він мені сподобався тим, що був організований не для моделей, коли дівчата з однаковими фігурами стоять на сцені, а для будь-якої жінки — розлученої чи багатодітної матері, низького зросту чи з неідеальними параметрами тіла, різного віку. Ідея конкурсу — показати, що кожна жінка гідна бути королевою, що кожна — красива і гідна корони. Так і було, адже всі учасниці отримали титули. Щодо моєї участі, то я дуже ретельно готувалася: підбирала образ для візитівки, мала вишиваний костюм, намисто, якому 150 років, спеціально на замовлення мені зробили віночок, також старанно працювала над танцем — гопаком».

Екстеребовлянка отримала найвищі бали від журі на всіх етапах конкурсу. Каже, що не намагалася показати себе кращою, ніж є, а просто була собою: щирою, позитивною і відкритою.

«Не можу сказати, що перемога була очікуваною, проте, звичайно, хотілося виграти, — ділиться враженнями дівчина. — Коли на сцені оголосили, що переможниця — я, то мої емоції переплелися: одночасно відчувала здивування і велику радість. Звісно, я пишаюся, що змогла представити Україну, що здобула перемогу своїми силами, і дуже радію, що моя робота була оцінена справедливо. Вже після конкурсу я запитувала, чому перемогла саме я. Усі відповідали, що відчували мою душевність, щирість, теплоту, відвертість і позитивну енергетику. Щодо самої перемоги, то для мене — це не просто титул чи корона. Це можливість показати приклад іншим дівчатам, що кожна з нас вартує мати цю корону на голові. І навіть якщо її немає, то тримати її там уявно. Ідеться не про те, щоб ставитися зверхньо до інших, а щоб щодня цінувати себе і почуватися королевою в житті».

Катерина каже, що має маленьку місію: навчити жінок любити себе, вірити, що вони красиві і достойні корони. Дівчина мріє навіть проводити лекції на цю тему, щоб надихати інших, і вірить, що її мрія збудеться. «Красивою жінку роблять її впевненість у собі, гармонія та баланс розуму, зовнішньої і внутрішньої краси, — додає Катерина. — Тож для мене найбільшим компліментом є, коли кажуть, що я чарівна і зовні, і в душі. Тому я вважаю, що усі ми повинні любити себе і бути впевненими, що вартуємо найкращого в цьому світі».

Країна можливостей

Дуже часто можна почути поняття «американська мрія», яке використовується для опису загальнонаціональної ідеології, що об’єднує американців. Згідно з нею кожному американцеві відкрита можливість досягти успіху. Катерина Грод каже, що Америка — це справді країна можливостей. Принаймні для неї.

«Майже всі мої дитячі мрії почали збуватися саме у США, — констатує дівчина. — Я хотіла бути журналісткою, моделлю, хотіла зніматися в рекламі. Все це зі мною тепер відбувається тут. Можливо, в Україні у великих містах також можна розвиватися, але, проживаючи у невеличкому містечку, для мене такі можливості були закритими і залишалися великою мрією. Розвиватися так, як я хотіла, у Теребовлі я не могла. Вважаю, що в Америці справді можна реалізувати себе. Країна робить усе для того, щоб тобі допомогти у цьому, необхідні тільки твої бажання, сила волі та енергія. Бо, повірте, гроші з неба тут нікому не падають. У кожного буває по-різному, але, якщо ти маєш ціль, чогось хочеш досягнути, то країна дає тобі таку можливість. Нині в мене є змога займатися улюбленою справою, подорожувати. Я самостійно придбала автомобіль, оплачую проживання в квартирі».

Тим, хто планує виїхати за кордон та реалізовувати себе в новій країні, Катерина радить запастися терпінням і ніколи не втрачати віри.

«Насамперед вам треба бути терпеливими і мати спрагу до вивчення нової культури, менталітету, працювати задля своєї мети, а не сидіти склавши руки і чекати, поки все впаде з неба, — вважає Катерина. — Звичайно, напочатку буде непросто, адже потрібно звикнути, вбутися, та й туга за домом не покидатиме. Але, коли ви матимете перші результати, бачитимете, що можете здійснювати свої мрії та добре жити, це надихатиме. Тому, якщо хтось планує переїжджати не тільки для того, щоб заробити гроші, а щоб жити за кордоном, то йому потрібно полюбити нову країну, аби вона дарувала усі можливості у відповідь. Тож наостанок бажаю всім успіху, любові, миру і злагоди. Просто будьте щасливими, і нехай ваші найсвітліші мрії обов’язково здійсняться!»

Світлана ШЕВЧУК.