Природа — один із найцінніших ресурсів нашої планети, її достеменне багатство. Зберігати, примножувати і передавати у спадок цю красу — завдання кожної людини, для якої важливе майбутнє рідної землі. Добре розуміють це і в Кременецькому ботанічному саду, директором якого є Антоніна Миколаївна Ліснічук — ентузіастка своєї справи, компетентний фахівець, еколог-науковець.

Антоніна Миколаївна розповідає, що у ботанічному саду вона працює уже понад 20 років, з багатьма теперішніми співробітниками починала свій професійний шлях пліч-о-пліч, одночасно. Тому і в колективі склалися дружні, партнерські взаємини.

— Ми — насамперед, колеги, — каже Антоніна Миколаївна. — Тому і вдається зробити щось таке, що цікавить відвідувачів, туристів, що приваблює до нас людей.

Історія і сьогодення

Кременецький ботанічний сад — цікавий природно-заповідний об’єкт з давньою історією, витоки якої сягають XVIII століття. Згодом, коли у 1806 році була утворена Волинська гімназія, при ній почав діяти ботанічний сад як повноцінна наукова установа. З того часу були і періоди розквіту, і занепаду. Коли відбулося польське повстання 1830—1831 років, гімназію і ботанічний сад закрили, а все, що було тут цінного, вивезли до Києва. У Кременці залишилися лише деякі чагарники, місцеві види. Нові колекції, фактично, почали формуватися з 2001 року.

Якраз у 2001 році Кременецький ботанічний сад було підпорядковано Міністерству екології, почало надходити стабільне фінансування із держбюджету. Так розпочалася новітня історія установи. Цього ж року Антоніна Миколаївна Ліснічук почала працювати в ботанічному саду на посаді наукового співробітника.

— Ми починали формувати колекції квітниково-декоративних рослин, дендрології, лікарських рослин, плодово-ягідних культур. Сьогодні в нашій колекції — більше двох тисяч різноманітних видів, серед них види природної флори, рідкісні червонокнижні рослини. Ми встановили зв’язки з іншими ботанічними садами, науковими установами України і з-за кордону — співпрацюємо, обмінюємося досвідом, різними рослинами, поповнюємо наші колекції, — ділиться здобутками Антоніна Миколаївна.

«Місто — наш партнер»

Зазначимо, що віднедавна Кременецький ботанічний сад налагодив хороші партнерські взаємини із міською радою, там прийняли програму фінансової підтримки і розвитку ботанічного саду як туристичної локації міста.

Ми розглядаємось як один із привабливих об’єктів — коли туристи приїжджають до Кременця, вони відвідують наш ботанічний сад, адже тут є на що подивитися. Маємо свої «магніти»: і сад магнолій, і рододендрони, і колекції квітниково-декоративних рослин, а також чудові артоб’єкти, виготовлені скульптором Василем Петровським. У нас — цікава гориста місцевість, перепади висот, маємо принаймні три основні оглядові майданчики, з яких відкривається чудова панорама і Кременця, і території ботанічного саду, й околиць, — розповідає Антоніна Ліснічук.

Зберегти природні скарби

Кременецький ботанічний сад — великий, чітко структурований об’єкт, територія якого охоплює понад 200 гектарів. Водночас тут немає нічого зайвого — кожне деревце, кожна рослинка виконують свою роль. Навіть відмерла деревина є корисною для лісу, вона зберігає вологу, створює мікроклімат, є середовищем існування для комах, оселею для дрібних ссавців. Як зазначає Антоніна Миколаївна, ботанічний сад поділяється на такі зони: експозиційну (зона відкрита для туристів, займає близько 119 гектарів); наукову (тут проводять спостереження за рослинами, дослідження певних явищ і процесів); заповідну, будь-які втручання у ландшафт якої є неприпустимими. У заповідній зоні зростають рідкісні рослини, угруповання. Наприклад, дуже багато тут підсніжника звичайного — популяції займають цілі галявини. Зростає в цих місцях також і лілія лісова, й інші цікаві види. Заповідна зона має площу понад 20 гектарів — там узагалі не можна провадити жодної господарської діяльності.

Важливим питанням для розвитку ботанічного саду є також встановлення додаткових інформаційних знаків, створення безбар’єрного простору, принаймні на території центральної частини саду, облаштування пандусів, розміщення інформаційних таблиць шрифтом Брайля. Ще у планах — створення так званого «зеленого класу», щоб можна було проводити різні заходи, презентації тощо.

Виховання має велике значення

Еколого-освітній напрямок дуже важливий у діяльності Кременецького ботанічного саду. Тут проводять різноманітні акції, майстер-класи, пояснюють, наскільки необхідним є свідоме ставлення до природи, її ресурсів.

Як відзначає Антоніна Миколаївна, однією з найгостріших проблем ботанічного саду залишається недостатня екологічна свідомість громадян. Нерідко трапляється, що люди приходять відпочити в сад й усе, що зі собою принесли, там і залишають. Наближаються свята — кременчани прибирають свої двори і виносять усе це сміття в ліс, там утворюються стихійні звалища. Хоча з міською радою підписані відповідні угоди, встановлені сміттєві контейнери для збору відходів.

Ми намагаємося боротися із цим різними методами. У школах наші екоосвітяни проводять виховні години, організовуємо різноманітні акції, у фейсбуці, в соціальних мережах публікуємо дописи, статті. Перекриваємо доступ до певних частин ботанічного саду, особливо у літній період. Проводимо відповідні рейди — ось нещодавно наші інспектори з природно-заповідного фонду обійшли частину приватних помешкань, які межують із ботанічним садом, роздали роз’яснювальні листівки, провели бесіди, — розповідає Антоніна Миколаївна.

Що характерно, останнім часом люди почали ставитись до проблем екології із більшим розумінням. «Але поки що тема сміття залишається дуже болючою для нас. Мабуть, потрібно ще із садочка вчити дитину: з’їла цукерочку, а папірець не собі під ноги жбурни, а викинь у смітник. Тільки вихованням можна змінити свідомість людей», — наголошує Антоніна Ліснічук.

Показуємо людям, яка наша земля прекрасна

Попри війну та інші негаразди, які переживає наше суспільство, в Кременецькому ботанічному саду тривають життя, робота, волонтерська активність.

— Коли до нас приходять люди, особливо вимушені переселенці, які жили у великих містах, — а в нас тут все розквітає, співають пташки — вони поринають в іншу атмосферу, іншу реальність. Це якраз і є психологічна реабілітація, коли природа допомагає людині зцілюватись, — підсумовує Антоніна Миколаївна. — А ми, своєю чергою, повинні до цього докладатися. Адже ботанічний сад — це штучно створений об’єкт, і він повинен бути організований так, щоб людина бачила якомога ширше різноманіття рослин. У нас представлено чудові рослинні експозиції. Ми хочемо показати, що ботанічне багатство землі не обмежується тільки нашим регіоном, що є цікаві рослини, які ростуть в інших місцях. Ми їх тут інтродукуємо, вирощуємо, показуємо людям, яка земля наша прекрасна і багата.

Уляна ГАЛИЧ.

На фото Василя БУРМИ: прекрасні локації Кременецького ботанічного саду; директорка Кременецького ботсаду Антоніна Миколаївна ЛІСНІЧУК; пам’ятник Вілібальду Бессеру, науковому фундатору Кременецького ботанічного саду; мінібасейн з водяними рослинами; декооративний самшит.