Нещодавно виповнилася 21-а річниця з дня заснування місцевого осередку Національного олімпійського комітету України в Тернопільській області. Один із засновників громадської спортивної організації, перший заступник голови осередку Віталій Ігнатенко, прийнявши привітання, мав розчарований вигляд.
— Уся справа в тому, — пояснив Віталій Михайлович, — що в роботі активістів олімпійського руху нашої області виникли серйозні перепони. Торік ще у вересні осередок розробив і подав до управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації «Програму розвитку олімпійського руху в Тернопільській області на 2019—2022 роки», в якій, аналогічно з такими ж попередніми, були визначені головні напрямки діяльності громадської спортивної організації. Однак чиновники з галузевого управління і досі не подали її на розгляд сесії Тернопільської обласної ради, що фактично означало припинення фінансування осередку з початку 2019 року.
Ветерана спорту, який нещодавно відсвяткував свій п’ятдесятилітній ювілей занять боротьбою і 27 років тому саме в Тернополі став майстром спорту, вигравши молодіжний чемпіонат тоді ще Союзу з класичної боротьби, таке зневажливе ставлення чиновників від спорту до активістів олімпійського руху не може не обурювати. Як і членів виконавчого комітету, голову осередку Олену Підгрушну. Олімпійська чемпіонка, якій торік удруге довірили керувати місцевим осередком НОК України в Тернопільській області, до речі, особисто зверталася до голів облдержадміністрації та обласної ради з проханням про підтримку та ділове співробітництво. Однак запевнення керівників, підкріплені до того ж позитивними висновками економічного і фінансового департаментів, як бачимо, розбиваються об відверте ігнорування безпосереднього розпорядника коштів — управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації.
Тож із початку року під загрозою зриву опинилося проведення включених до календарного плану осередку спортивно-масових та оздоровчих заходів — олімпійського дня, Всеукраїнського олімпійського уроку, олімпійського тижня, дитячих стартів «Олімпійське лелеченя», які впродовж багатьох років є традиційними і надзвичайно популярними серед прихильників здорового способу життя краю.
— Аналізуючи стан справ з розвитком фізичної культури і спорту в області, — продовжив Віталій Ігнатенко, — спортивна громадськість не може не висловити стурбованості ставленням до них нинішніх керівників галузі. Скажімо, як пояснити те, що, наперекір постанові Кабінету міністрів України від 1 березня 2017 року «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року» на Тернопільщині аналогічної обласної програми так і не затвердили.
Та й інших геть сумнівних «заслуг» чимало. Припинення фінансування обласного ФСТ «Колос» неминуче призвело до закриття Тернопільської ОДЮСШ із біатлону — навчального спортивного закладу, який мав статус школи вищої категорії, підготував майже дві сотні переможців і призерів престижних всеукраїнських і міжнародних змагань, виховав олімпійську чемпіонку. Не проводяться вже й обласні сільські спортивні ігри, які свого часу ставили за приклад як міністр спорту, так і президент НОК України Сергій Бубка. Вже третій рік не фінансується місцевою владою і навчально-спортивна база з біатлону в Підгородньому Тернопільського району. І таких прикладів можна ще чимало навести.
Тож чергове звернення до обласних керівників із проханням приділити належну увагу розвиткові фізичної культури і спорту в усіх спортивних організаціях, як це і передбачено Законом України «Про фізичну культуру і спорт», просимо через засоби масової інформації донести і до громадськості. Якщо місцева влада все ж відвернеться від активістів олімпійського руху, залишиться розраховувати хіба на її підтримку.
Фото з архіву автора