Гравці юніорської збірної України, вік яких не перевищує двадцять років, назавжди увійдуть до історії вітчизняного футболу. Обігравши минулої суботи, 15 червня, в польському Лодзі однолітків із Південної Кореї (3:1), завоювали для своєї країни перший в історії титул чемпіонів світу.-
Коли сказати, що шлях до тріумфу був надзвичайно складним, то це твердження анітрохи не буде перебільшенням. Хоча би тому, що через складне кваліфікаційне сито відбору до числа 24-х учасників фінального турніру не потрапили команди Німеччини, Англії, Бразилії, Іспанії, Нідерландів. Тобто виявилися слабшими за українців ще на попередньому етапі.
А підопічні Олександра Петракова, який керував ними із сімнадцятирічного віку, перед початком групового турніру в Польщі завданням-мінімум уважали для себе вихід до стадії плей-оф. Інакше їх би на батьківщині не зрозуміли, адже всі попередні команди успішно долали груповий раунд, програючи, щоправда, вже в першому матчі за олімпійською системою.
Дебютна гра з авторитетною на міжнародній арені збірною США, хоча і виявилася доволі складною, закінчилася для наших земляків успішно — 2:1. А ось після матчу із збірною Катару, яку теж обіграли з мінімальною різницею в рахунку (1:0), забезпечивши собі достроково вихід до стадії плей-оф, із вуст представників вітчизняних ЗМІ пролунала критика. На що Олександр Петраков доволі емоційно відповів: «Тоді давайте ми поїдемо з чемпіонату, коли вам не подобається, як граємо».
Ота зарядженість на максимальний результат у кожному поєдинку простежувалася чи не в кожному слові наставника. Як і в діях його підопічних у кожному із семи проведених на турнірі поєдинків. Завершальний у групі матч уже ніби нічого принципово не вирішував. Однак нічия з Нігерією (1:1) дозволила зберегти за собою чільний рядок і, без сумніву, забезпечила значно легшу турнірну сітку. Сумну традицію попередників припиняти боротьбу вже після першої гри за кубковою системою синьо-жовті переконливо зруйнували в 1/8 фіналу впевненою перемогою над Панамою — 4:1.
Далі ж — іще дві нелегкі перемоги в матчах, долю яких вирішив єдиний забитий гол. В 1/4 фіналу — над Колумбією, в 1/2 — над збірною Італії. Італійці після цієї невдачі ледве не плакали. Вже в компенсований до другого тайму час устигли порадіти тому, що за чисельної більшості після вилучення українського захисника вдалося відновити рівновагу. Однак арбітр, переглянувши відеоповтор, гол у ворота Андрія Луніна, який устиг повернутися з національної збірної, не зарахував. Перед тим як завдати влучного удару, нападник італійців порушив правила в боротьбі із захисником суперників.
Нарешті фінальна гра. Розпочалася вона з… одинадцятиметрового у ворота українців уже на п’ятій хвилині. І знову був перегляд системи VAR, і знову судді з допомогою сучасних технологій, здається, ухвалили правильне рішення. На щастя, збірна України далі переконливо продемонструвала, що п’ять попередніх перемог аж ніяк не були випадковими. Нападник київського «Динамо» Владислав Супряга, якому наставник віддав перевагу перед найкращим форвардом у нашій команді Данилом Сіканом, ще до перерви відновив рівновагу, а невдовзі після відпочинку вивів збірну України вперед — 2:1.
Напрочуд дисципліновані корейці, звісно, прагнули відігратися. Однак Андрій Лунін, якого після фінального свистка визнають найкращим голкіпером турніру, врятував і в, здавалося, безнадійній ситуації. Гучну ж переможну крапку за хвилину до завершення основного часу другого тайму поставив ще один київський динамівець Георгій Цітаїшвілі: затяжний ривок на пів поля і влучний удар повз воротаря — 3:1. Збірна України — чемпіон світу.
Окрім Андрія Луніна, організатори відзначили ще двох гравців збірної України. Другим найкращим гравцем турніру став київський динамівець Сергій Булеца. А другим бомбардиром —Данило Сікан, права на якого належать донецькому «Шахтарю».
Урочисто зустріли новоспечених чемпіонів світу і після повернення додому. Українська асоціація футболу нагородила їх медалями «За заслуги». А профільне міністерство вручило посвідчення майстрів спорту міжнародного класу.
Фото з вільних джерел