21 листопада Україна відзначає День Свободи і Гідності. Цього дня в Україні остаточно почала формуватися нація. Українці відчули ціну свободи. Сьогодні вже більше ніж 13 тисяч українців віддали життя за право бути собою. У ці дні ми не лише згадуємо полеглих, а й нагаду ємо собі цінності, за які стояли наші герої і про які повинна пам’ятати будь-яка влада в Україні.
Свобода — українці упродовж віків прагнули волі. Хотіли самі визначати, як їм жити й господарювати в рідній хаті. П’ять років тому в нас спробували забрати свободу. Спочатку намагалися знищити нашу мову й культуру. Тоді спробували розвернути Україну в бік Росії. І зрештою, напряму покликали російського агресора на українську землю. Українці повстали. Погано озброєні, з браком амуніції вони зупинили одну з найсильніших армій світу.
Гідність — українців намагалися позбавити гідності. Показати, що голос народу нічого не вартий. Національні інтереси неважливі. І українці повстали проти тих, хто хотів позбавити їх Гідності, й перемогли.
Самоврядність — самоорганізація і самоврядність стали основою відродження України в час, коли центральні органи були під контролем окупантів і фактично не працювали. В українців прокинулася їхня вікова здатність і вміння діяти разом у критичних ситуаціях. Вони змогли втримати країну від хаосу. Забезпечити порядок на вулицях. Налагодити роботу всіх служб. Створити потужний волонтерський рух.
Сьогодні є окремі тривожні сигнали. Окремі політики забувають, на якій землі живуть. Намагаються повернути в політику зневагу до народу. Перетворити українців на нову версію «радянського народу» без своєї ідентичності, без самосвідомості, глуху й німу масу. Це поганий шлях, який призведе лише до нового вибуху.
Тож сьогодні маємо пам’ятати про Свободу, за яку Україна віддала мільйони життів у минулому й тисячі протягом останніх років. Про Гідність як основу сильної нації, бо лише того поважають, хто здатний поважати себе. Про Самоврядність як нашу найсильнішу рису, як здатність до відповідальності у критичні моменти, коли немає звідки чекати допомоги. Саме ці цінності дозволять нам стати сильнішими. Збудувати сильну Україну своєї мрії. Немає доброго пана, який «прийде і зробить для нас». Є ми — українська нація, котра здатна творити позитивні зміни у своїй сім’ї, на своїй вулиці, у своїй громаді, у своїй країні.
