Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено в статті 121 Сімейного кодексу України (СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 і 125 СКУ. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Відповідно ж до статті 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України та статтею 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (пункт 2 статті 188 СКУ).
Окрім того, статтею 181 СКУ наведено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (стаття 141 СКУ).
Разом із тим, дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду (статті 207 і 208 СКУ).
Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (пункт 4 статті 232 СКУ).
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України (ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги в розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на перше січня звітного податкового року (у 2020 році складає 1051 гривню).
Згідно з першим абзацом підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на перше січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2020 році — 2640 гривень).
Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до вісімнадцяти років, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100 відсотків суми пільги, визначеної згаданим підпунктом 169.1.1, у розрахунку на кожну таку дитину (підпункт 169.1.2).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому підпунктом 169.1.2, визначається як добуток суми, визначеної в першому абзаці підпункту 169.4.1, та відповідної кількості дітей.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Перелік документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету міністрів України від 29 грудня 2010 року за номером 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги» (підпункт 169.2.2 пункту 169.2 статті 169 ПКУ).
Враховуючи сказане, оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, в нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на не всиновлену дитину.
Однак такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2020 році не перевищує 5880 гривень на місяць (2940 грн х 2), та при додержанні всіх інших вимог статті 169 ПКУ, має право на застосування податкової соціальної пільги в розмірі 1051 гривня в розрахунку на кожну свою дитину.
Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області