Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України (ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на перше січня звітного податкового року (у 2024 році — 1514,00 гривень). Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Згідно з підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ (у 2024 році — 1514,00 гривень), у розрахунку на кожну таку дитину.

Першим абзацом підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ визначено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на перше січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2024 році — 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4)).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в першому абзаці підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 грудня 2010 року за номером 1227, для застосування пільги з підстав, передбачених у підпункті 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, окрім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

Питання утримання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України (СКУ). Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (частина четверта статті 157 СКУ).

Таким чином, якщо батько, який має двох дітей віком до 18 років, але одна з них проживає з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 ПКУ, то разом із поданням до роботодавця заяви щодо її застосування подаються, крім документів визначених у порядку за номером 1227, документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами можуть бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області