Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різний порядок реалізації цих прав та регулюється двома законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян». Про це йшлося на традиційній гарячій лінії головного управління ДПС у Тернопільській області, яку провів начальник організаційно-розпорядчого управління Петро МАРШАЛОК.

— Оскільки правовідносини стосовно звернень громадян і запитів на інформацію регулюються різними законами, — сказав для початку пан Петро, — то й процедурам їх розгляду властиві певні відмінності.

Саме цього стосувалося і перше запитання від телефонного співрозмовника.

— Яка різниця між запитом на інформацію і зверненням громадян?

— Вони відрізняються насамперед своїм змістом. Запит — це прохання надати інформацію, звернення — прохання вчинити певні дії, викладені в пропозиціях, заявах чи скаргах.

Окрім цього, запит на інформацію подається з метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбаченого статтею 34 Конституції України і детально врегульованого Законом України «Про доступ до публічної інформації», а звернення — з метою реалізації низки конституційних прав. А саме — за допомогою пропозицій громадяни можуть реалізовувати не тільки право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, але й право брати участь в управлінні державними справами. Із заявами звертаються щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

— Чи може ДПС надавати інформацію про будь-яку особу за запитом на публічну інформацію?

— Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. Зокрема, розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані:

— надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;

— використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;

— вживати заходи щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;

— виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

— Де можна дізнатися адресу, на яку надсилається запит для публічної інформації?

— Кожний орган ДПС визначає електронну, поштову адреси, факс, телефон, на які направляється запит на інформацію, та місце для подання в усній формі запиту на інформацію. Зазначені відомості розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС, субсайтах територіальних органів ДПС у розділі «Публічна інформація» та на інформаційних стендах у приміщеннях органів ДПС. Така інформація розміщена і на субсайті ГУ ДПС у Тернопільській області за посиланням https://tr.tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-info/.

— Чи потрібно платити за отримання публічної інформації?

— Плата за надання інформації на запити на інформацію органами ДПС здійснюється в розмірі фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, встановлених наказом Міністерства фінансів за номером 259 від 12 травня 2021 року.

Орган ДПС надає на вимогу запитувача десять перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів. Окрім документів, які надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.

— У який термін має бути розглянуте звернення. Адже вже пройшло десять робочих днів, відколи ми подавали, а відповіді нема. Можливо, треба повторно подати?

— Звернення розглядають і вирішують у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. А ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особа, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

— Якщо автор не бажає зазначити у зверненні свого місця проживання, то чи буде воно розглянуте?

— Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області