Нещодавно в головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася традиційна гаряча лінія. Начальниця управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Наталія Волошинович поспілкувалася з усіма охочими на тему податку на додану вартість.
— Простими словами ПДВ, — сказала на початку пані Наталія, — це надбавка до ціни товару/роботи/послуги. Тобто покупець сплачує ПДВ, коли купує продукцію, товари, замовляє послуги, а обов’язок вести облік з податку і сплатити його до бюджету — зона відповідальності суб’єкта підприємницької діяльності.
Принцип стягнення податку на додану вартість на перший погляд достатньо простий: із суми податкових зобов’язань віднімаємо суму податкового кредиту і отримуємо суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Однак попри його простоту цей податок — один із найскладніших. Саме з його обліком пов’язана найбільша кількість спірних моментів.
Про це йшлося і в запитаннях:
— Через помилку в ІПН контрагента потрапила зайва податкова накладна. Чи можна виправити її через коригування з типом причини 20?
— За ситуації, коли зайва податкова накладна потрапила до ЄРПН через помилку в ІПН контрагента, недоречно виправляти через розрахунок коригування з типом причини 20. Варто помилки в ІПН покупця виправляти звичайним розрахунком коригування з кодом причини коригування «103» (повернення товару чи авансових платежів), який виводить показники зайвої податкової накладної в нуль.
— Уточніть, чи є відповідальність за порушення податкового законодавства під час карантину.
— Штрафні санкції не застосовуються за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з першого березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Причому зазначене звільнення поширюється не на всі види порушень. Наприклад, штрафи за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ та акцизного податку навіть у період дії карантину застосовуватимуться.
— Орендар повертає орендодавцю орендоване приміщення, яке протягом періоду договору було відремонтоване. Як така операція оподатковуватиметься ПДВ?
— Повернення орендованого приміщення із поліпшенням розглядається як надання послуг орендодавцю, яке оподатковується 20 відсотками ПДВ таким чином:
— якщо орендодавець не відшкодовує витрати на поліпшення, то повернення офісних приміщень із ремонтом визнається безоплатним постачанням послуг, яке оподатковується ПДВ 20 відсотків із базою оподаткування в розмірі вартості придбання товарів/послуг на ремонт;
— якщо орендодавець відшкодовує витрати на поліпшення офісних приміщень, та повернення визнається наданням послуг та оподатковується ПДВ у розмірі 20 відсотків, базою оподаткування в розмірі договірної ціни таких послуг (отриманого відшкодування), але не нижче «звичайної ціни».
— Чи застосовуються штрафи за несвоєчасну сплату ПДВ після подання уточнюючого розрахунку — в терміни сплати за основною декларацією.
— Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком певних випадків, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
За порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання статтею 124 Податкового кодексу України передбачено штрафи в розмірі від п’яти до п’ятдесяти відсотків із суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов’язання.
Незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов’язання за уточнюючим розрахунком, він після фактичної сплати повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від наявності умислу в його діях та терміну прострочення.
— Який порядок формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку (за показниками приладів обліку), якщо постачальник не реєструє відповідні податкові накладні в ЄРПН?
— Якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної.
При цьому, платник податку не може включити до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суми ПДВ на підставі рахунків за надані послуги, які були виставлені постачальником за показниками приладів обліку за попередні звітні (податкові) періоди.
Якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту на підставі таких документів шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло право на податковий кредит, уточнюючих розрахунків з урахуванням строків давності.
— Чи є відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації помилково (безпідставно) складених податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних?
— При здійсненні операцій із постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН застосовуються штрафні санкції. Статтею 120 прим.1 Податкового Кодексу України не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, в тому числі тих, які після їх реєстрації визнаються як помилково (безпідставно) складені.
Не застосовують штрафні санкції за порушення строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, вчинені протягом періоду з першого березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину.
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області