Нещодавно в головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася традиційна гаряча лінія. Виконувач обов’язків начальника Руслан Цвігун поспілкувався з усіма охочими на тему сплати податків в умовах сьогодення.

— Для упередження порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання, які проводять розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та ймовірно  відмовляють у розрахунках споживачам за товари/послуги POS-терміналом (електронними платіжними засобами), — сказав перед її початком телефонного спілкування Руслан Ігорович, — ДПС запровадила обстеження торговельних об’єктів та проведення фактичних перевірок на об’єктах, де наявні порушення.

Окрім того, для забезпечення законних прав та інтересів громадян України ДПС створила чат-бот «StopViolationBot». Для надання можливості споживачам інформувати службу про виявлені порушення, зокрема, й порядку проведення розрахунків. Громадяни мають можливість у будь-який час доби та в будь-якому місці повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:

— незастосування РРО/ПРРО, невидачі чеків;

— відмови у розрахунку банківською карткою;

— завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;

— не оформлення трудових відносин із найманими працівниками;

— здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

А ось і перше запитання:

— Не враховано таблицю даних платника податку на додану вартість. Які мої наступні дії?

— Відповідно до пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року за номером 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою згідно з додатком 5 до нього.

Комісія регіонального рівня розгляне таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та прийме рішення про її врахування або неврахування, яке надсилають платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПКУ.

Скажу також і про те, що відповідно до пункту 17 цього порядку у рішенні про неврахування таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Якщо до контрольного органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці, яка врахована, у тому числі в автоматичному режимі, комісії контрольних органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Також платник податку має право повторно подати таблицю — з поясненнями для розгляду комісією регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

— Куди звертатися у випадку блокування податкових накладних?

— Для полегшення роботи бізнесу у цьому сегменті ДПС організувала роботу гарячих ліній із питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі, які працюють у кожному її територіальному органі.

— Коли юридичній особі необхідно подати звіт з податку на землю за оновленою формою декларації?

— Із 22 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18 лютого цього року за номером 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», згідно з яким внесені зміни до форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом мінфіну від 16 червня 2015 року за номером 560.

Базовим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Тож форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена згаданим наказом за номером 560, буде використовуватися для складання звітності, починаючи з першого січня 2023 року.

— Чи може неприбуткова організація без наслідків надати допомогу мобілізованим працівникам?

— На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.

У випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав ЗСУ, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Окрім того, враховуючи положення пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено. Натомість на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо ЗСУ, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

— Чи треба повідомити податковий орган про несплату податків через податкові пільги?

— Згідно з підпунктом 16.1.6 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контрольним органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг — пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27 грудня 2010 року за номером 1233.

Постановою ж КМУ від 31 жовтня 2018 року за номером 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2010 року за номером 1233», яка набрала чинності першого січня 2020 року, внесено зміни до порядку за номером 1233, згідно з якими суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контрольному органу у строки, встановлені ПКУ.

Крім того, виключено додаток до порядку за номером 1233, згідно з формою якого складався звіт про суми податкових пільг та подавався суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом сорока календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Так, починаючи з першого січня 2020 року інформація про суми податкових пільг відображається у податковій звітності відповідного податку чи збору, що подається контрольному органу у строки, встановлені ПКУ.

— Можна юридичній особі з податковим боргом обрати спецгрупу сплати єдиного податку на час війни за ставкою два відсотки?

— Юридична особа, яка має податковий борг, може перейти на сплату єдиного податку за ставкою два відсотки, оскільки обмеження, визначені підпунктом 291.5.8 Податкового кодексу України щодо наявності податкового боргу не враховуються при переході на третю групу платників єдиного податку, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області