Інформація головного управління ДПС у Тернопільській області. Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ) реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI «Акцизний податок» ПКУ — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
— до акцизного складу;
— до акцизного складу пересувного;
— для власного споживання чи промислової переробки;
— будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
— у споживчій тарі ємністю до п’яти літрів (включно), крім операцій із реалізації такого пального його виробниками;
— при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Згідно з абзацом «ґ» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПКУ приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до п’яти літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару не є акцизним складом.
При цьому, виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до п’яти літрів (включно), зобов’язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального (третій абзац пункту 231.1 статті 231 ПКУ).
Платником акцизного податку є, зокрема:
— особа — суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
— особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Отже, при ввезенні на митну територію України пального у споживчій тарі ємністю до п’яти літрів (включно) суб’єкт господарювання зобов’язаний сплати акцизний податок, а при подальшій його реалізації у такій тарі суб’єкт господарювання у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ не здійснює операцій із реалізації пального, та відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, також у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного і в нього не виникає зобов’язання реєструвати такі склади.
Враховуючи сказане, суб’єкти господарювання можуть без реєстрації акцизних накладних та акцизних складів/акцизних складів пересувних, здійснювати операції із ввезення на митну територію України, зберігання, переміщення чи фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до п’яти літрів (включно), крім операцій із реалізації такого пального його виробниками або особами, що здійснюють розлив пального у таку тару.
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області